Exploring the relationships between psychophysiological abilities and agility in novice karate practitioners
DOI:
https://doi.org/10.15391/ed.2024-2.04Keywords:
sensorimotor skills, psychophysiology, coordination, agility, novice, karate, studyAbstract
Purpose: to determine the correlation between psychophysiological abilities and agility in novice karate practitioners. Material and methods. In this study, the following research methods were employed: theoretical analysis and synthesis of scientific and methodological literature; pedagogical observation; pedagogical research; psychophysiological measurements and mathematical-statistical research methods. The study involved 20 athletes (14 males, 6 females) with an average age of 10,8±1,1 years (Mean±SD) who practiced karate. To assess agility, participants were required to perform a special relay race. The relay race, with a length of 15 meters, included the following exercises: ball translation, jumping, crawling, and running. To determine the speed component, athletes were instructed to run the distance of the relay race. Psychophysiological characteristics were assessed using tests such as reaction to a moving object, choice reaction, short-term visual memory, and the tapping test (duration 1 minute). Results: according to the results of cluster analysis, it is noted that classes were formed based on the age of the athletes. Thus, younger karate practitioners (9-10 years old), including participants 6, 7, 1, 9, belonged to the first class, while older karate practitioners (12 years old), including participants 17, 19, 20, 14, 18, primarily comprised the second class. The third class mainly included karate practitioners aged 10-11. Correlation analysis of the obtained data, specifically determining the relationships between agility and psychophysiological indicators, indicates statistically significant connections. Notably, there are correlations between relay race results and tapping test results at 5s (r=0,69), 10 s (r=0,55), 1 min (r=0,69). There are also correlations regarding choice reaction at the 2nd (r=0,65), 3rd (r=0,51), 4th (r=0,58) stages and overall test (r=0,60). A statistically significant correlation between the age of athletes and results, practically demonstrated in all tests (on average r=0,67), is also observed. The presence of these correlations can be explained by the fact that agility is a complex quality influenced by various factors such as age, neural process mobility, intermuscular coordination, reaction time, and others. The results of 11-12-year-old athletes surpass those of 9-10-year-olds in all tests. Statistically significant differences (p<0,05) were recorded in tests such as running, relay race, tapping test (5 s, 1 min), short-term visual memory coefficient, and choice reaction. A comparison of the results of the investigated groups of karate practitioners indicates that statistically significant improvement in short-term visual memory and choice reaction is the result not only of an increase in the athletes' age but also the influence of specific training tasks on the functional state of the athletes. Conclusions. Agility, based on motor reactions and spatial-temporal anticipations, underlies the activities of martial artists in unpredictable and rapidly changing situations. The study results indicate that psychophysiological parameters and agility performance are age-dependent, with older athletes demonstrating statistically better results in various agility tests. The significant improvement in short-term visual memory and choice reaction in 11-12-year-old karate practitioners is attributed not only to their age but also to the influence of specific training tasks incorporating martial arts elements.
References
Бойченко, Н.В. (2007). Шляхи підвищення ефективності тренувального процесу в східних одноборствах. Фізичне виховання студентів творчих спеціальностей, 2, 148-150.
Вовканич, Л., Дунець-Лесько, А., Пенчук, А., & Качма, П. (2015). Особливості сенсомоторних реакцій спортсменів різних спортивних спеціалізацій. Фізична активність, здоров’я і спорт, 2 (20), 17-26.
Гузій, О.В., Романчук, О.П., & Магльований, А.В. (2020). Сенсомоторні показники як критерії впливу інтенсивних фізичних навантажень на організм спортсмена. Український журнал медицини, біології та спорту, 5(3), 351-358. DOI:26693/jmbs05.03.351
Дуднік, В.О. (2021). Сучасні аспекти розвитку координаційних здібностей на етапі початкової підготовки в єдиноборствах. (Автореферат дипломної роботи на здобуття освітнього ступеня «магістр» : спеціальність 017 «Фізична культура і спорт»). Миколаїв, Україна.
Єланська, О.О. (2022). Роль карате у традиційній системі фізичного виховання як засобу підвищення фізичної культури особистості. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова, 6(151), 61-65. DOI:10.31392/NPU-nc.series15.2021.10(41).14
Кічерман, Є., & Огарь, Г. (2021). Розвиток спритності хлопчиків 6-7 років у групі початкової підготовки карате. Фізична культура і спорт. Виклики сучасності, 148-155.
Коваленко, Я., Болобан, В., & Жирнов, О. (2017). Сенсомоторна координація спортсменів, які займаються художньою гімнастикою на етапі спеціалізованої базової підготовки. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, (4), 27-34.
Кулініч, І. В. (2006). Властивості основних нервових процесів у спортсменів різного віку та спортивної спеціалізації. Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології, 71–72 .
Макаренко, М.В., Лизогуб, В.С., & Голяка, С.К. (2008). Особливості властивостей психофізіологічних функцій у спортсменів із різним рівнем спортивної кваліфікації. Спортивна медицина, 1, 174–180.
Машир, В.А. (2002). Психофізіологічні фактори, що впливають на спортивні результати. Молода спортивна наука України, 6, т. 2, 154–156.
Нікітенко, О. (2017). Тестування спритності та координаційних здібностей у єдиноборствах і бойових мистецтвах. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, (4), 88-90.
Нікітенко, О. (2019). Розвиток спритності та координації спортсменів, які спеціалізуються у боротьбі та бойових мистецтвах (на матеріалі рукопашного бою) (Автореф. дис. … канд. наук з фіз. виховання та спорту). Київ, Україна.
Платонов, В.Н. (1997). Загальна теорія підготовки спортсменів в олімпійському спорті. Навчальний посібник. Олімпійська література, Київ.
Ровний, А.А., Ровна, ОА., & Галімський, В.А. (2014). Роль сенсорних систем в управлінні складно-координованими рухами спортсменів. Слобожанський науково-спортивний вісник, 3, 78–83.
Романенко, В.В. (2004). Корреляционная зависимость технической подготовленности новичков занимающихся таэквон-до от уровня развития чувства темпа и ритма. Слобожанський науково-спортивний вiсник, 7, 75-77.
Сергієнко, Л.П. (2001). Тестування рухових здібностей школярів. Олімпійська література, Київ.
Скляр, М.С., & Саєнко, В.Г. (2013). Загальна структура побудови тренувальних занять у юних каратистів. Актуальні проблеми розвитку традиційних і східних єдиноборств, 7, 32–35.
Тропин, Ю., Романенко, В., Голоха, В., Алексеева, И., & Алексенко, Я. (2018). Особенности проявления сенсомоторных реакций студентами ХГАФК. Слобожанський науково-спортивний вісник, 3, 57-62. DOI:10.15391/snsv.2018-3.010
Ashanin, V.S., & Romanenko V.V. (2015). The use of computer technology to assess sensorimotor reactions in martial arts. Slobozanskij naukovo-sportivnij visnik, 4, 15-18.
Bezrukih, M.M, Kiselev, M.F., Komarov, G.D., et al. (2000). Age-related features of the organization of motor activity in 6- to 16-year-old children. Human Physiology. 26 (3), 337-344.
Boloban, V. (2019). Sensorimotor coordination as the basis of technical preparation. Science in Olympic Sport. 4, 75-84.
Coşkun, B., Kocak, S., & Saritas, N. (2014). The comparison of reaction times of karate athletes according to age, gender and status. Children, 73(2), 152.
Dewangga Yudhistira, T. (2020). Content Validity of Agility Test in Karate Kumite Category. Journal of Human Movement and Sports Sciences, 8(5), 211-216 DOI: 10.13189/saj.2020.080508
Jukić, J., & Čavala, M. (2013). The relations of specific motor ability and efficiency in karate of kadets. Research in Physical Education, Sport & Health, 2(2), 35-41.
Magill, R., & Anderson, D. (2010). Motor learning and control. McGraw-Hill Publishing. New York.
Nakayama, M. (1979). Kumite. Kodansha International, 2 (Vol. 4), 143.
Pazhohesh, P., Badami, R., & Nezakat-Alhosseini, M. (2019). The Effect of Sports Vision Training on Visual-Motor Perception and Performance in Kata in Teenager. International Journal of Motor Control and Learning, 1(2), 33-40. DOI:10.29252/ijmcl.1.2.33
Romanchuk, A.P., Guziy O.V., & Glushchenko, M.N. (2016). Gender features of sensorimotor function in young people with motor asymmetry. Pedagogy and Psychology of Sport, 2 (1), 20-40. DOI: 10.12775/PPS.2016.003
Starosta, W., & Hirtz, P . (1989). Existenzsensibler und Kritisher Perioden in der Entwickluhg der Bewegungs Koordination. Leistungsport, 6, 23.
Styriak, R., Billman, M., & Augustovicova, D. (2020). Karate agility: The new competition category for children’s physical development with very high test/re-test reliability. Journal of Martial Arts Anthropology, 20(3), 32-27. DOI: 10.14589/ido.20.3.5