Дослідження взаємозв’язків між психофізіологічними здібностями та спритністю каратистів-новачків

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15391/ed.2024-2.04

Ключові слова:

сенсомоторика, психофізіологія, координація, спритність, початківець, карате, дослідження

Анотація

Мета: визначити взаємозв’язки між психофізіологічними здібностями та спритністю каратистів-новачків. Матеріал і методи. У даному досліджені використано методи: теоретичний аналіз і узагальнення наукової та методичної літератури; педагогічне спостереження; педагогічне дослідження; психофізіологічні вимірювання; математико-статистичні методи дослідження. В досліджені приймали участь каратисти 10,8±1,1 років (Хср±SD) у кількості 20 спортсменів (14 хлопців, 6 дівчат). Для визначення рівня спритності було запропоновано виконати спеціальну естафету, довжиною 15 метрів, яка включає в себе такі вправи: перекладання м’яча, перестрибування, пролазіння, біг. Для визначення рівня швидкості каратистів було запропоновано виконати біг на дистанцію естафети. Психофізіологічні характеристики були визначені за допомогою тестів: реакція на об’єкт, що рухається, реакція вибору, короткочасна зорова пам’ять, теппінг-тест. Результати: згідно результатів кластерного аналізу, відмічене, що класи сформовані в залежності від віку спортсменів. Так, до першого класу увійшли молодші каратисти (9-10 років), до другого увійшли старші каратисти (12 років), до третього переважно увійшли каратисти 10-11 років. Кореляційний аналіз отриманих даних, а саме визначення взаємозвʼязків між спритністю та психофізіологічними показниками свідчить, що існують статистично значимі зв’язки, а саме між результатом в естафеті та результатом, який було показано в теппінг-тесті за 5с (r=0,69), 10 с (r=0,55), 1 хв (r=0,69); результатом щодо визначення реакції вибору на 2 етапі тесту (r = 0,65), 3 етапі (r=0,51), 4 етапі (r=0,58) та за весь тест  (r=0,60). Також спостерігається статистично значимий зв’язок між віком спортсменів та результатами, які були показані практично в усіх тестах (від 0,55 до 0,69). Наявність цих взаємозвʼязків можна пояснити тим, що спритність є комплексною якістю на рівень якої впливає багато різних факторів (вік, рухомість нервових процесів, міжмʼязова координація, час реакції та інше). Результати спортсменів 11-12 років, по всім тестам, краще ніж результати спортсменів 9-10 років. Статистично значимі відмінності (p<0,05) зафіксовані в тестах: біг, естафета, теппінг-тест, коефіцієнт короткочасної зорової памʼяті, реакція вибору. Порівняння результатів каратистів груп, що досліджуються свідчить, що статистично значиме покращення короткочасної зорової пам’яті та реакції вибору є наслідком не тільки збільшення віку спортсменів але й впливу спеціальних тренувальних завдань на функціональний стан спортсменів. Висновки. Визначено, що спритність, яка ґрунтується на рухових реакціях і просторово-часових антиципаціях, лежить в основі діяльності єдиноборців у непередбачуваних і швидкозмінних ситуаціях. В карате це можна побачити в здатності передбачати відстані та взаємодії з суперником. Результати проведеного дослідження свідчать, що рівень психофізіологічних параметрів та результат у вправах на спритність залежить від віку спортсменів. Статистично значиме покращення короткочасної зорової памʼяті, реакції вибору каратистів 11-12 років є наслідком не тільки збільшення віку спортсменів але й впливу спеціальних тренувальних завдань (різноманітні вправи з елементами єдиноборства) на рівень прояву психофізіологічних здібностей.

Біографії авторів

Є. Коляда, Харківська державна академія фізичної культури

студентка 4 курсу кафедри одноборств

В. Романенко, Харківська державна академія фізичної культури

к. фіз. вих., доцент

Посилання

Бойченко, Н.В. (2007). Шляхи підвищення ефективності тренувального процесу в східних одноборствах. Фізичне виховання студентів творчих спеціальностей, 2, 148-150.

Вовканич, Л., Дунець-Лесько, А., Пенчук, А., & Качма, П. (2015). Особливості сенсомоторних реакцій спортсменів різних спортивних спеціалізацій. Фізична активність, здоров’я і спорт, 2 (20), 17-26.

Гузій, О.В., Романчук, О.П., & Магльований, А.В. (2020). Сенсомоторні показники як критерії впливу інтенсивних фізичних навантажень на організм спортсмена. Український журнал медицини, біології та спорту, 5(3), 351-358. DOI:26693/jmbs05.03.351

Дуднік, В.О. (2021). Сучасні аспекти розвитку координаційних здібностей на етапі початкової підготовки в єдиноборствах. (Автореферат дипломної роботи на здобуття освітнього ступеня «магістр» : спеціальність 017 «Фізична культура і спорт»). Миколаїв, Україна.

Єланська, О.О. (2022). Роль карате у традиційній системі фізичного виховання як засобу підвищення фізичної культури особистості. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова, 6(151), 61-65. DOI:10.31392/NPU-nc.series15.2021.10(41).14

Кічерман, Є., & Огарь, Г. (2021). Розвиток спритності хлопчиків 6-7 років у групі початкової підготовки карате. Фізична культура і спорт. Виклики сучасності, 148-155.

Коваленко, Я., Болобан, В., & Жирнов, О. (2017). Сенсомоторна координація спортсменів, які займаються художньою гімнастикою на етапі спеціалізованої базової підготовки. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, (4), 27-34.

Кулініч, І. В. (2006). Властивості основних нервових процесів у спортсменів різного віку та спортивної спеціалізації. Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології, 71–72 .

Макаренко, М.В., Лизогуб, В.С., & Голяка, С.К. (2008). Особливості властивостей психофізіологічних функцій у спортсменів із різним рівнем спортивної кваліфікації. Спортивна медицина, 1, 174–180.

Машир, В.А. (2002). Психофізіологічні фактори, що впливають на спортивні результати. Молода спортивна наука України, 6, т. 2, 154–156.

Нікітенко, О. (2017). Тестування спритності та координаційних здібностей у єдиноборствах і бойових мистецтвах. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, (4), 88-90.

Нікітенко, О. (2019). Розвиток спритності та координації спортсменів, які спеціалізуються у боротьбі та бойових мистецтвах (на матеріалі рукопашного бою) (Автореф. дис. … канд. наук з фіз. виховання та спорту). Київ, Україна.

Платонов, В.Н. (1997). Загальна теорія підготовки спортсменів в олімпійському спорті. Навчальний посібник. Олімпійська література, Київ.

Ровний, А.А., Ровна, ОА., & Галімський, В.А. (2014). Роль сенсорних систем в управлінні складно-координованими рухами спортсменів. Слобожанський науково-спортивний вісник, 3, 78–83.

Романенко, В.В. (2004). Корреляционная зависимость технической подготовленности новичков занимающихся таэквон-до от уровня развития чувства темпа и ритма. Слобожанський науково-спортивний вiсник, 7, 75-77.

Сергієнко, Л.П. (2001). Тестування рухових здібностей школярів. Олімпійська література, Київ.

Скляр, М.С., & Саєнко, В.Г. (2013). Загальна структура побудови тренувальних занять у юних каратистів. Актуальні проблеми розвитку традиційних і східних єдиноборств, 7, 32–35.

Тропин, Ю., Романенко, В., Голоха, В., Алексеева, И., & Алексенко, Я. (2018). Особенности проявления сенсомоторных реакций студентами ХГАФК. Слобожанський науково-спортивний вісник, 3, 57-62. DOI:10.15391/snsv.2018-3.010

Ashanin, V.S., & Romanenko V.V. (2015). The use of computer technology to assess sensorimotor reactions in martial arts. Slobozanskij naukovo-sportivnij visnik, 4, 15-18.

Bezrukih, M.M, Kiselev, M.F., Komarov, G.D., et al. (2000). Age-related features of the organization of motor activity in 6- to 16-year-old children. Human Physiology. 26 (3), 337-344.

Boloban, V. (2019). Sensorimotor coordination as the basis of technical preparation. Science in Olympic Sport. 4, 75-84.

Coşkun, B., Kocak, S., & Saritas, N. (2014). The comparison of reaction times of karate athletes according to age, gender and status. Children, 73(2), 152.

Dewangga Yudhistira, T. (2020). Content Validity of Agility Test in Karate Kumite Category. Journal of Human Movement and Sports Sciences, 8(5), 211-216 DOI: 10.13189/saj.2020.080508

Jukić, J., & Čavala, M. (2013). The relations of specific motor ability and efficiency in karate of kadets. Research in Physical Education, Sport & Health, 2(2), 35-41.

Magill, R., & Anderson, D. (2010). Motor learning and control. McGraw-Hill Publishing. New York.

Nakayama, M. (1979). Kumite. Kodansha International, 2 (Vol. 4), 143.

Pazhohesh, P., Badami, R., & Nezakat-Alhosseini, M. (2019). The Effect of Sports Vision Training on Visual-Motor Perception and Performance in Kata in Teenager. International Journal of Motor Control and Learning, 1(2), 33-40. DOI:10.29252/ijmcl.1.2.33

Romanchuk, A.P., Guziy O.V., & Glushchenko, M.N. (2016). Gender features of sensorimotor function in young people with motor asymmetry. Pedagogy and Psychology of Sport, 2 (1), 20-40. DOI: 10.12775/PPS.2016.003

Starosta, W., & Hirtz, P . (1989). Existenzsensibler und Kritisher Perioden in der Entwickluhg der Bewegungs Koordination. Leistungsport, 6, 23.

Styriak, R., Billman, M., & Augustovicova, D. (2020). Karate agility: The new competition category for children’s physical development with very high test/re-test reliability. Journal of Martial Arts Anthropology, 20(3), 32-27. DOI: 10.14589/ido.20.3.5

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-09

Номер

Розділ

Статті