Особливості статевого диморфізму нейродинамічних функцій у жіночій боротьбі

Автор(и)

  • Леся Коробейникова Національний університет фізичного виховання і спорту України, Україна https://orcid.org/0000-0001-8648-316X
  • Георгій Коробейніков Національний університет фізичного виховання і спорту України, Україна http://orcid.org/0000-0002-1097-4787
  • Аліна Бережна Національний університет фізичного виховання і спорту України, Україна https://orcid.org/0000-0001-8203-6207
  • Тарас Данько Національна академія Служби Безпеки України, Україна https://orcid.org/0000-0001-9826-0852

DOI:

https://doi.org/10.15391/ed.2022-1.02

Ключові слова:

жіноча боротьба, статевий диморфізм, нейродинамічні функції

Анотація

Мета: дослідити особливості статевого диморфізму нейродинамічних
функцій у жіночій боротьбі. Матеріал и методи. У дослідженнях приймали участь 24 спортсменки високої кваліфікації, які спеціалізуються у жіночій боротьбі та 33 спортсмени високої кваліфікації, які спеціалізуються у вільній боротьбі. Всі спортсмени є членами збірної команди України. Нейродинамічні функції вивчалися за допомогою апаратно-програмного комплексу «Мультиспихометр-05». Було досліджено функціональну рухливість та витривалість нервових процесів та швидкість зорового сприйняття. Функціональна рухливість нервових процесів оцінювалась за спроможністю спортсмена реагувати на диференційовані подразники різного ступня складності. За результатами дослідження визначали показники: стабільність, динамічність та пропускну здатність зорового аналізатору. Витривалість нервових процесів оцінювалась за двохвилинним теппінг-тестом. За результатами дослідження визначали показники: витривалість та частота торкань. Швидкість зорового сприйняття визначалась за тестом перцептивної швидкості. Було представлено невербальні подразники (частки фігур), які необхідно було диференціювати для складання цілісної фігури. За результатами дослідження визначали показники: швидкість, продуктивність, точність та ефективність. Результати: проведенне дослідження показало, що за показником стабільності виявляється достовірні значення у чоловіків, порівняно із жінками. Зниження показнику стабільності вказує на зменшення розкиду часу реакції у спортсмена. Показник динамічності нервової системи у жінок достовірно вищий ніж у чоловіків. Наявність більш високих значень динамічності у жінок вказує на кращу спроможність утворювати умовні рефлекси та рухові навики. Показник пропускної здатності зорового аналізатору виявляється достовірно вищий у чоловіків. Це свідчить про здатність чоловіків до зорового сприйняття. У чоловіків спостерігається достовірно вищий показник витривалості. Показник частоти торкань також виявляється достовірно більший у чоловіків, що узгоджується із витривалістю нервової системи. показник швидкості переробки зорової інформації достовірно вищий виявляється у жінок. В той час, як показник ефективності переробки інформації достовірно вищим виявлений у чоловіків. Висновки. Отримані результати досліджень встановили, що витривалість нервової системи у чоловіків вища за, чим у жінок. Одночасно виявлено,що швидкість зорового сприйняття краща у жінок, а ефективність – у чоловіків. Цей факт вказує також на наявність більш швидкісного сприйняття невербальних подразників у жінок, що свідчить про переваження невербального інтелекту.

Біографії авторів

Леся Коробейникова, Національний університет фізичного виховання і спорту України

д.біол.н., професор

Георгій Коробейніков, Національний університет фізичного виховання і спорту України

д.біол.н., професор, завідувач кафедри
спортивних єдиноборств та силових видів спорту

Аліна Бережна, Національний університет фізичного виховання і спорту України

аспірантка

Тарас Данько, Національна академія Служби Безпеки України

к.н.фіз.вих., доцент

 

Посилання

Вілянський, В.М., & Бачинська, Н.В. (2019). Особливості психофізіологічних показників висококваліфікованих спортсменів з урахуванням статевого диморфізму (на прикладі карате та спортивної акробатики). Єдиноборства. 1, 35-43.

Коробейнікова, Л.Г., Тропін, Ю.М., Коробейніков, Г.В., & Го, Шенпен (2021). Зв'язок когнітивних функцій із спеціальною працездатністю кваліфікованих боксерів. Єдиноборства, 4(22), 26-38.

Лысенко, Е.Н., & Шинкарук, О.А. (2015). Влияние на проявление нейродинамических свойств спортсменов полового диморфизма и напряженной физической работы. Наука и спорт: современные тенденции, 6(1), 11-8.

Тропін, Ю.М., Латишев, М.В., Пилипець, О.В., & Пономарьов, В.О. (2021) Показники змагальної діяльності найсильніших бійців-жінок змішаних єдиноборств ММА. Єдиноборства, 3(21), 69-83.

Шевченко, О.О., Тропін, Ю.М., & Романенко, В.В. (2021). Порівняльний аналіз показників сенсомоторних реакцій борців та спортсменів спортивних ігор з ракетками. Спортивні ігри, 3(21), 80-90.

Aitchison, C.C. (2007). Gender, sport and identity. Sport and gender identities: Masculinities, femininities and sexualities, 1-4.

Baker, R.H, & Wilkinson, G.S. (2001). Phylogenetic analysis of sexual dimorphism and eye span allometry in stalk eyed flies (Diopsidae). Evolution, 55(7), 1373-85.

Korobeynikov, G., Korobeinikova, L., & Chernozubz, A. (2012). Psychophysiological peculiarities of sexual dimorphism in athletes. Psychology Research, 2(6), 336-342.

Pfister, G. (2010). Women in sport–gender relations and future perspectives. Sport in Society, Sport in Society, 13(2), 234-248.

Sterkowicz-Przybycień, K., & Almansba, R. (2011). Sexual dimorphism of anthropometrical measurements in judoists vs untrained subject. Science & Sports, 26(6), 316-323.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-27

Номер

Розділ

Статті