ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНОГО РІШЕННЯ ТА ЖИВОПИСНЕ НАЧАЛО У ТРАКТУВАННІ ВІТРАЖІВ О. ГНЄДАШ, О. МЕДИНСЬКОГО, С. ОДАЙНИКА

Автор(и)

  • Oleksandra Samoilenko

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2014.137988

Ключові слова:

вітраж, монументальне мистецтво, інтер’єр, архітектура

Анотація

У статті розглянуто творчість київських художників О. Гнєдаш, О. Мединського, С. Одайника, зокрема відомі твори у техніці класичного вітража, виконані протягом 70-80-х років ХХ століття. Досліджено основні тенденції у формуванні специфіки художньо-образних рішень вітражів та їхні стильові характеристики. Зроблено спробу простежити низку спільних рис даних творів, особливості образно-пластичних прийомів формування зображень, тематичну спрямованість композицій, використання додаткових засобів виразності та технологічних новацій у монументальному вітражі.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-26

Номер

№ 2 (2014)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.