ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ УКРАЇНСЬКОГО АВАНГАРДИЗМУ

Автор(и)

  • Yaroslava Demydenko аспірантка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2013.138020

Ключові слова:

авангардизм, історія філософії, мистецтво, синтез, творчість

Анотація

У статті розглядається феномен авангардизму в контексті історико-філософського пері- оду кінця ХІХ – початку ХХ ст. Наголошується, що український авангардизм є самобутнім феноменом національної культури, що виник і розвивався в руслі європейської культури модернізму. Розкрито зміст поняття "авангардизм". Завдяки дослідженню праці І. С. Куликової "Філософія та мистецтво модернізму" доведено, що в естетичній свідомості формується нове світовідношення, менталітет епохи модернізму. Аналізується вплив посткласичної філософії від А. Шопенгауера та С. К’єркегора до Ф. Ніцше та А. Бергсона на становлення авангардизму. Зроблено висновок, що філософські пошуки теоретиків авангардизму сформували окремий культурний простір, який є відтворенням індивідуального неповторного світовідчуття, спробою взаємодії прогресивних ідей.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-11-09

Номер

№ 4 (2013)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.