ВПЛИВ КИЇВСЬКОЇ КОМІСІЇ КРАЄЗНАВСТВА НА РОЗВИТОК КРАЄЗНАВЧОГО РУХУ В УКРАЇНІ: перша половина 20-х років ХХ ст

Автор(и)

  • Alla Zhelyezko кандидат історичних наук, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2013.138023

Ключові слова:

Київська комісія краєзнавства, координаційний центр, краєзнавчий рух, Всеукраїнська академія наук, громадські організації

Анотація

У статті висвітлено діяльність Київської комісії краєзнавства, встановлено роль та її місце в краєзнавчому русі першої половини 20-х років ХХ століття. Доведено, що комісія була фундатором і координуючим центром громадського краєзнавчого руху в Україні, організувала філії у Полтаві, Харкові та Одесі, була головним ініціатором підготовки до проведення з’їзду краєзнавців та І Всеукраїнської конференції краєзнавства. У її складі працювали висококваліфіковані фахівці, які керували різнопрофільними секціями і залучали до співпраці широкі кола громадськості.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-11-09

Номер

№ 4 (2013)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.