МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОНЯТЬ "ОБДАРОВАНІСТЬ" ТА "ІНТЕРІОРИЗАЦІЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ" У ПРАЦЯХ УКРАЇНСЬКИХ І ЗАРУБІЖНИХ ВЧЕНИХ

Автор(и)

  • Oksana M. Gavelya кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри суспільних наук, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2014.138283

Ключові слова:

обдарованість, геніальність, обдарована особистість, інтеріоризація культурних цінностей обдарованої особистості

Анотація

У філософії, культурології та психології сформовано методологію дослідження соціальної та природної сутності обдарованості. Водночас навколо цієї теми виникає безліч наукових суперечок, що зумовлено різноманітністю поглядів на природу обдарованості. На основі вивчення соціальної і природної сутності обдарованої особистості, різноманітних методик дослідження понять "обдарованість", "геніальність", "інтеріоризація культурних цінностей обдарованої особистості" автором статті уточнено трактування означених понять.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-29

Номер

№ 4 (2014)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.