КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ХАСИДИЗМУ

Автор(и)

  • Zoya I. Markovskaya-Shunkova аспірантка кафедри культурології, Харківська державна академія культури, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2014.138293

Ключові слова:

містицизм, юдаїзм, Кабала, хасидеї Ашкеназ, Луріанська Кабала, східноєвропейський хасидизм,

Анотація

У статті висвітлюється процес формування, становлення та розвитку такого унікального культурного явища в середовищі юдаїзму, як хасидизм, а також простежується трансформація цього поняття крізь час. Висвітлюються основні містичні доктрини юдаїзму, які вплинули на формування хасидизму як однієї з найпоширеніших течій у середовищі юдаїзму. Розкрито основні категорії та поняття, якими оперують хасидські лідери. Виявлені ті доктрини та принципи, які були запозичені хасидами східноєвропейськими у своїх попередників. Зроблено аналіз впливу вчення середньовічного хасидизму на хасидизм нового типу єврейських спільнот Східної Європи.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-29

Номер

№ 4 (2014)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.