ПОНЯТТЯ "УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ ВІДРОДЖЕННЯ" ТА ЙОГО ЗВ'ЯЗОК З ДІЯЛЬНІСТЮ КЛУБНИХ ЗАКЛАДІВ

Автор(и)

  • Oksana Zhalyuk старший викладач кафедри гуманітарних дисциплін Івано-Франківського університету права ім. Короля Данила Галицького, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2015.138337

Ключові слова:

національно-культурне відродження, клубні заклади, національна ідея, національна свідомість, національно-культурна ідентичність, традиційна народна культура, історична пам’ять

Анотація

У статті уточнюється зміст поняття "національно-культурне відродження України". Окреслюється роль клубних закладів, подано змістовно-функціональні характеристики їх діяльності у реалізації трьох головних напрямів національно-культурного відродження України: фольклорно-етнографічному, мовно-культурницькому, державницькому. На цій основі пропонується нове розуміння клубу в сучасних суспільно-політичних умовах, яке визначає його функціональну соціокультурну діяльність у процесах національного відродження.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-25

Номер

№ 1 (2015)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.