ДОЗВІЛЛЯ АНТИЧНОСТІ В КОНТЕКСТІ ВИДОВИЩНОЇ КУЛЬТУРИ: ГЛАДІАТОРСЬКІ ІГРИ

Автор(и)

  • Olena M. Goncharova доктор культурології, доцент, завідувач кафедри історії України та музеєзнавства Київського національного університету культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2015.138375

Ключові слова:

дозвілля, видовищна культура, ігри гладіаторів, античність

Анотація

У статті здійснено аналіз дозвілля античності у контексті видовищної культури гладіаторських ігор на основі античної літературної рефлексії, зокрема крізь призму праць істориків, філософів, поетів, письменників й ораторів стародавніх Греції і Риму. На ґрунті проведеного дослідження автором виявлено трансформації дозвілля як соціального і гуманітарного досвіду античного суспільства, встановлено сутність та зміст гладіаторських ігор як масової форми дозвілля античності. Автором охарактеризовано моральні аспекти гладіаторських ігор у контексті видовищної культури античності.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-25

Номер

№ 2 (2015)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.