МІФОЛОГІЧНА ОБРАЗНІСТЬ ЯК ПАРАДИГМА МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА XX СТОЛІТТЯ

Автор(и)

  • Hilarion J. Lehenky аспірант Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2015.138401

Ключові слова:

культура, міф, творчість, світ, образ, музичне мистецтво

Анотація

У статті визначається, що міфотворчість є унікальним виявом духовної культури, сприяє збереженню і передаванню певних ціннісних орієнтирів та інформаційних констант міфологічних архетипів, символів, сакральних кодів. Авторська міфотворчість відтворює навколишню дійсність у художньо-міфологічних формах, використовуючи різноманітну художню стилістику, коди використання міфу як художнього прийому, створення авторського міфу, романтизації міфу, трансформації традиційних міфологічних образів, сюжетів та ін. Новоміфологізм ґрунтується на інтерпретуванні смислових і структурних параметрів міфу, що простежується на рівні міфологізації образу світу, апелювання до міфологічних категорій, звернення до культурного досвіду минулого та створення художнього образу в діалозі з текстами минувшини.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-25

Номер

№ 2 (2015)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.