ПРО ТИПОЛОГІЧНУ ІЗОХРОНІЮ У РОЗВИТКУ ПІСЕННОГО ТА ОПЕРНОГО ЖАНРІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА КИТАЮ І ЄВРОПИ VI–XIX СТОЛІТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2015.138429Ключові слова:
музичне мистецтво Китаю та Європи, пісенний жанр, оперний жанр, музична гімнографія, тайпінські й гарібальдійські гімни, опера Цзінцзюй, європейський музичний театрАнотація
В статті розглянуто чотири приклади типологічної ізохронії пісенного та оперного жанрів музичного мистецтва Китаю і Європи VI–XIX століть. На основі міждисциплінарного, синхроністичного, типологічного та ін. методів аналізу музично-історичного процесу доводиться ізохронність творчих феноменів китайської пісенної поезії епох Тан, Сун та європейської музичної гімнографії VI–VIII століть, південно-китайського і європейського музичного театру XII–XVI століть, тайпінських й гарібальдійських гімнів, опери Цзінцзюй та європейського музичного театру ХІХ століття. Робиться висновок, що внутрішня протилежність Сходу і Заходу, їх глибинна самостійність як типів цивілізацій, форм історико-культурного розвитку людства не заперечує зв’язку в "надфізичному" вимірі, зумовленому світовим континуумом.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.