ДИЗАЙН XVIII ЛІТНІХ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР У ТОКІО ЯК ФЕНОМЕН ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНОЇ ВІЗУАЛЬНОЇ МОВИ

Автор(и)

  • Daria Shumarova аспірантка кафедри графічного дизайну Харківської державної академії дизайну і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2015.138445

Ключові слова:

, Олімпійські ігри, Токіо, модернізм, інтернаціональність, емблема, плакат, композиція, мон

Анотація

У статті показано поєднання національного контенту, історичного аспекту та модерністських прийомів у дизайні Олімпійських ігор 1964 р. в Токіо. Розглянуто візуальний образ Олімпійських ігор у Токіо як засіб ідентифікації країни у світі та крок до формування національно-культурної свідомості у післявоєнний період в Японії. Визначена роль та значення графічного дизайну XVIII Олімпійських ігор у формуванні нового образу Японії. Візуальна мова Олімпіади як результат командної роботи професіоналів та методу тотального проектування відображає зв'язки між традиціями і сучасністю Японії, національними та інтернаціональними інтересами, минулим країни та її майбутнім.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-25

Номер

№ 4 (2015)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.