МУЗИЧНИЙ НЕОКЛАСИЦИЗМ У ВИКОНАВСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ

Автор(и)

  • Mariia O. Riabokoneva Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2016.138479

Ключові слова:

музичний неокласицизм, неокласична ситуація, об'єктивний тип виконавства,

Анотація

У статті висвітлено прояви музичного неокласицизму у виконавському мистецтві та розкрито неокласичнусутність об'єктивного типу виконавства. Зроблено висновок про те, що виконавське мистецтво кінця ХІХ – ХХ століть внаслідок своєї орієнтованості на музику минулих епох неминуче реалізується у неокласичній ситуації взаємодії ідеалізованого "класичного" і актуального "сучасного" елементів, перший з яких проявляється у прагненні доточного відтворення авторського тексту, другий – в умовах його відтворення і сприйняття.

Біографія автора

Mariia O. Riabokoneva, Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського

аспірантка кафедри теорії та історії культури

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-25

Номер

№ 1 (2016)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.