ІКОНОСТАС ЦЕРКВИ СВ. АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА У с. ТУРИЦЯ: ПИТАННЯ АТРИБУЦІЇ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ

Автор(и)

  • Mychaylo Pryymych кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент Закарпатської академії мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2017.138599

Ключові слова:

церква, іконостас, датування, різьблення, живопис

Анотація

Мета роботи. Дослідження стосується маловивченої пам’ятки декоративного різьблення та церковного живопису Закарпаття – іконостасу церкви св. Петра і Павла с. Туриця Перечинського р-ну. Криза, пов’язана зі збереженням та реставрацією пам’яток мистецтва, сьогодні ґрунтується не тільки на недостатньому фінансуванні цієї ділянки культури, а й на відсутності належного наукового опрацювання матеріалу. Методологія дослідження спирається на візуальний, хронологічний та порівняльний аналізи. Використання цих методів дало змогу на тлі історичних процесів у краї з’ясувати етапи розвитку зазначеної пам’ятки. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що стаття є першим науковим вивченням даної пам’ятки з метою аналізу, наукової реконструкції та по- дальшої реставрації іконостасу. Висновки. Аналіз історичного матеріалу та порівняльний аналіз дали можливість з’ясувати, що найстарша частина іконостасу належить до першої пол. XVIII cт., наступну можемо датувати 1758 р., а останні втручання відносимо до 1830 р., коли іконостас було перенесено до сучасного мурованого храму.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-05-18

Номер

№ 1 (2017)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.