ІКОНОСТАС ЦЕРКВИ СВ. АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА У с. ТУРИЦЯ: ПИТАННЯ АТРИБУЦІЇ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ

Автор(и)

  • Mychaylo Pryymych кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент Закарпатської академії мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2017.138599

Ключові слова:

церква, іконостас, датування, різьблення, живопис

Анотація

Мета роботи. Дослідження стосується маловивченої пам’ятки декоративного різьблення та церковного живопису Закарпаття – іконостасу церкви св. Петра і Павла с. Туриця Перечинського р-ну. Криза, пов’язана зі збереженням та реставрацією пам’яток мистецтва, сьогодні ґрунтується не тільки на недостатньому фінансуванні цієї ділянки культури, а й на відсутності належного наукового опрацювання матеріалу. Методологія дослідження спирається на візуальний, хронологічний та порівняльний аналізи. Використання цих методів дало змогу на тлі історичних процесів у краї з’ясувати етапи розвитку зазначеної пам’ятки. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що стаття є першим науковим вивченням даної пам’ятки з метою аналізу, наукової реконструкції та по- дальшої реставрації іконостасу. Висновки. Аналіз історичного матеріалу та порівняльний аналіз дали можливість з’ясувати, що найстарша частина іконостасу належить до першої пол. XVIII cт., наступну можемо датувати 1758 р., а останні втручання відносимо до 1830 р., коли іконостас було перенесено до сучасного мурованого храму.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-05-18

Номер

№ 1 (2017)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.