Удосконалені народні інструменти як чинник цілісної системи академічної музично-інструментальної культури сучасності
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147535Ключові слова:
музичний інструмент, удосконалені народні інструменти, академічна музично-інструментальна культура, академічна музика.Анотація
Мета статті полягає у визначенні логіки музично-історичного процесу академізації удосконалених баяна/акордеона, домри, балалайки, бандури другої половини ХХ – початку ХХІ століть. Методологія дослідження передбачає застосування естетико-культурологічного, компаративного, теоретичного та історичного методів, а також аналітичного підходу, які утворюють єдину методологічну основу. Поряд з комплексним методом необхідний і так званий системний підхід, що дає змогу на самих різних, але взаємопов'язаних рівнях, всебічно вивчити об'єкт. Наукова новизна полягає у розширенні уявлень про генезис і функціонування академічного музично-інструментального мистецтва як цілісного мистецького, культурологічного та музичного феномена з урахуванням ключової ролі виконавських форм буття музики у сьогоденні та необхідності оновлення інструментально-звукової фоносфери сучасності, чому іманентно відповідають соціально-історичні, виконавські й тембрально-фактурні властивості удосконалених народних інструментів нашої країни. Висновки. Визначена у статті логіка музично-історичного процесу академізації баяна/акордеона, домри, балалайки, бандури виявляє соціально-історичні, художньо-естетичні, інструментально-виконавські, культурологічні передумови явища, серед яких автор спеціально виділяє затребуваність «свіжих» інструментів самою композиторською творчістю в зміні її парадигми на користь емансипації звуку; іманентну готовність «народників» до імпровізаційно-експериментальних актів «пошуку звуку»; перспективність для академічної фоносфери «гранично» камерної природи щипкових.
Посилання
Академическая музыка. Википедия. URL : https://ru.wikipedia.org/wiki
Бычков Ю. Понятие “Музыка”. Периодизация становления и развития музыкального искусства // Во-просы музыкознания : Теория. История. Методика / МГИМ им А. Г. Шнитке ; кафедра теории и истории музыки. Москва, 2010. Вып. III. С. 9–26.
Варламов Д. Становление академической традиции в русском народно-инструментальном искусстве XIX столетия : [учеб. пособие]. Саратов : СГК, 2010. URL : http://www.general-ebooks.com/book/2962407
Конен В. Третий пласт : новые массовые жанры в музыке XX века. Москва : Музыка, 1994. 160 с.
Кулиш А.Н. Актуальные исполнительские формы сербского баянно-аккордеонного искусства : дис. … канд. искусствоведения. 17.00.03. Одесса, 2013. 192 с.
Лошков Ю. Професійне музичне мистецтво в понятійному просторі // Культура України : зб. наук. ст. Харків : ХДАК, 2008. Вип. 22. С. 141–152
Мазель Л. О природе и средствах музыки. Москва, 1991. 209 с.
Мациевский И. Народная инструментальная музыка как феномен культуры. Алматы : Дайк-пресс, 2007. 520 с.
Музыкальный энциклопедический словарь / Гл. ред. Г.В.Келдыш. Москва : Советская энциклопедия, 1990. 672 с. : ил.
Надолинская Т. Проблемы и перспективы изучения популярной музыки в современной школе // Международный интерактивный сетевой семинар «Интегративные процессы в современном образовании». 2011. URL : http://www.art-education.ru/project/seminar-2011/nadolinskaya/nadolinskaya.pdf
Назина И. Д. О базисных концептах исследования традиционной музыкально-инструментальной культуры Беларуси // Вопросы инструментоведения. Санкт-Петербург, 2004. Вып. 5. Ч. 1. С.55-61
Петрик В.В. Категория инструментализма в музыкальном творчестве (на примере домрового искус-ства) : дис. … канд. искусствоведения. 17.00.03. Одесса, 2009. 197 с.
Сапонов М. Искусство импровизации. Москва, 1982. 77 с.
Соколова А.Н. Традиционная инструментальная культура западных адыгов: системно-типологическое исследование : автореф. дис. … доктора искусствоведения. 17.00.02. Санкт-Петербург, 2006. 40 с.
Холопова В. Понятие «Музыка» // Музыкальная Академия. 2003. № 4. С. 1–18.
Цукер А. Проблемы взаимодействия академических и массовых жанров в современной советской музыке : автореф. дис. … доктора искусствоведения : 17.00.02. Москва, 1991. 48 с.
Чередниченко Т.В. Тенденции современной западной музыкальной эстетики : монография. Москва : Музыка, 1989. 229 с.
Черноіваненко А. Поняття «абсолютна музика» у розвитку музичного інструменталізму // Музичне мистецтво і культура : Науковий вісник ОНМА ім. А.В. Нежданової : [зб. наук. статей / гол.ред. О.В, Сокол]. Одеса : Астропринт, 2014. Вип. 19. С. 212–224.
Черноиваненко А.Д. Фактура в выявлении выразительных возможностей баянной музыки : дис. … канд. искусствоведения : 17.00.03. Киев, 2002. 166 с.
Academic music. Wikipedia (2011 April 7). Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki
Bychkov Yu. (2010). The concept of "Music". Periodization of the formation and development of musical art. Questions of musicology: Theory. History. Methodology, III, 9-26 [in Russian].
Varlamov D. (2010). Formation of the academic tradition in Russian folk-instrumental art of the XIX century Retrieved from http://www.general-ebooks.com/book/2962407
Konen V. The third layer: new mass genres in the music of the XX century. Moscow: Music, 1994 [in Russian].
Kulish A.N. (2013). Actual performing forms of Serbian accordion-accordion art. Сandidate’s thesis. Odessa: ONMA them. A.V. Nezhdanova [in Ukraine]
Loshkov Yu. Profesiyne muzichne mystetztvo in ponyatіynomu prostorі. Culture of Ukraine, 22, 141-152 [in Ukrainian]
Mazel L. On the nature and means of music. Moscow, 1991 [in Russian]
Matsievsky, I. (2007). Folk instrumental music as a phenomenon of culture. Almaty: Dike press [in Russian].
Keldysh G.V. (Eds.). Music Encyclopedic Dictionary. Moscow: Soviet Encyclopedia, 1990 [in Russian].
Nadolinskaya T. (2011) Problems and perspectives of studying popular music in a modern school. International interactive network seminar "Integrative Processes in Modern Education" Retrieved from http://www.art-education.ru/project/seminar-2011/nadolinskaya/nadolinskaya.pdf
Nazina I.D. (2004). About the basic concepts of research of traditional musical and instrumental culture of Belarus. Problems of Instrumentology. (Vols. 5), (pp. 55-61). St. Petersburg [in Russian].
Petrik V.V. (2009). The category of instrumentalism in musical creativity (on the example of the house-building art). Сandidate’s thesis. Odessa: ONMA them. A.V. Nezhdanoev [in Ukrainian].
Saponov M. The art of improvisation. Moscow, 1982 [in Russian].
Sokolova A.N. (2006). Traditional instrumental culture of the Western Adygs: system-typological study. Extended abstract of candidate’s thesis [in Russian].
Kholopova V. The concept of "Music". Music Academy, 2003, 4, 1-18 [in Russian].
Zucker A. (1991). The problems of interaction of academic and mass genres in contemporary Soviet music. Extended abstract of Doctor’s thesis. Moscow [in Russian].
Cherednichenko Т.V. (1989). Trends in contemporary Western musical aesthetics. M.: Music [in Russian].
Cherniovanenko A. (2014). The notion of "absolute music" in the development of musical instrumentalism. Muzychne mystetsvo i kultura, 19, 212-224 [in Ukrainian].
Chernoivanenko A.D. (2002). The texture in revealing the expressive possibilities of bayan music. Сandidate’s thesis. Kiev [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
