Правова держава: сучасний науковий дискурс і практична реалізація в Україні

Анотація

Мета роботи − дослідити в теоретичному та практичному аспектах особливості становлення правової держави в сучасній Україні. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному поєднанні загальнонаукових (аналіз, синтез, аналогія та ін.), філософських (діалектичний, герменевтичний) та спеціально-юридичних (нормативно-аналітичний, порівняльно-правовий) методів. Наукова новизна роботи полягає у системному розкритті інституційних та неінституційних чинників розбудови правової держави в Україні, виокремленні проблемних питань, що виникають на сучасному етапі вітчизняного державотворення. Висновки. Науковий дискурс з приводу особливостей реалізації сутнісних ознак правової держави в сучасній Україні розгортається за такими напрямами: забезпечення якісної діяльності судових та правоохоронних органів, чіткий розподіл повноважень між гілками влади та її структурами (уникнення дублювання, подвійного підпорядкування), реальне забезпечення прав і свобод громадян, підвищення рівня законотворчої роботи в українському парламенті, дотримання принципів правової держави в усіх сферах суспільного життя тощо. Загалом можна констатувати, що в сучасній Україні правова держава лише народжується, а виконання принципів її функціонування у вітчизняних правовідносинах ще не набуло системного характеру. Розвиток інститутів правової держави є невід’ємним складником усієї владної системи в країні. Саме тому є необхідність у реформуванні судової гілки влади, правоохоронних органів, процедур законотворення з урахуванням кращих закордонних зразків. Одним зі шляхів покращення якості законотворчої роботи є створення в Україні двопалатного парламенту, який має забезпечити більш ретельний розгляд законопроектів, представництво регіонів, слугуватиме полем знаходження компромісу щодо стратегічних напрямів розвитку країни. Як показує досвід країн зі сталими демократичними традиціями, для розбудови правової держави недостатньо прийняття якісних законів – важливе їх сприйняття і виконання всіма суб᾽єктами соціальних відносин, які мають розвинену правосвідомість та правову культуру демократичного ґатунку. Для підвищення рівня правосвідомості та правової культури українських громадян ми пропонуємо створити систему правового виховання, яка б підтримувалася державою та громадянським суспільством. У правовій політиці країни варто передбачити низку послідовних кроків для забезпечення правовиховної роботи.