СИМУЛЯТИВНИЙ ХАРАКТЕР СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ У КУЛЬТУРОЛОГІЧНІЙ ДУМЦІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Метою роботи є аналіз основних інтерпретацій симулятивного характеру соціокультурних трансформацій у культурологічній думці другої половини ХХ століття. Методологія дослідження полягає у застосування міждисциплінарного підходу, що дозволяє нам використовувати наукові надбання соцілогії культури, культурології, філософії та антропології. У дослідженні були застосовані такі методи як порівняльний для розкриття відмінностей між структуралістськими концепціями та метод аналізу який дозволяє простежити вплив різних рис симулятивного суспільства на культуру.  Наукова новизна дослідження полягає у аналізі основних підходів до розуміння симулятивності та квазіреальності розвитку суспільства та його впливу на культури, тобто розвиток нових форм комунікації, економіки та суспільних відносин веде до створення нового сприйняття мистецтва та культури. Висновки. Таким чином, у другій половині ХХ століття у дослідженнях присвячених розвитку суспільства в умовах інформаційного середовища, розкриваються основні риси сучасних суспільств та їх вплив на культуру і мистецтво, які виступили способами рефлексії таких явищ як клонування, голограма, сентиментальність, корпорація, консьюмеризм. Аналіз праць Ж. Бодрійяра, Ж. Дельоза, Р. Вільямса, Г. Дебора та З.Баумана дозволяє нам розкрити симулятивний характер соціокультурного розвитку суспільства, що включає в себе процеси: поглинання громадського приватним, стирання межі між реальним та гіперреальним, стискання хронотопу культури та функціонування уявних образів у культурі суспільства і їх вплив на мистецтво.