ДО ПИТАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-СТИЛЬОВИХ ДЕТЕРМІНАНТ МИСТЕЦТВА СТЕФАНА ТУРЧАКА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.167021Ключові слова:
стиль, інтерпретація, національний характер, національна культура, С. Турчак, Й. Брамс, музичне виконавство.Анотація
Мета роботи зумовлена актуальною потребою осмислення творчого стилю Стефана Турчака як явища національного культурного масштабу шляхом виявлення і співставлення індивідуально-стильових домінант та характерних національно-стильових детермінант мистецтва диригента. Для досягнення мети у роботі розглядається семантичне поле сутнісних характеристик українського національного характеру, формується наукове уявлення про головну інтонаційну ідею стилю диригента, на прикладі інтерпретації Першої симфонії c-moll Й. Брамса аналізуються особливості індивідуально-стильового підходу виконавця, суголосні українським національним стильовим константам. Методологія дослідження полягає у поєднанні культурологічного та музикознавчого методів, що дозволяє сформувати цілісне уявлення про феномен мистецтва С. Турчака. Наукова новизна роботи полягає у поглибленні розуміння взаємодії індивідуально-стильових та національно-стильових чинників у формуванні феномена диригентського мистецтва С. Турчака та створенні теоретичного підгрунтя стильового аналізу його творчості. Висновки. На підставі здійсненого аналізу інтерпретації С. Турчаком Першої симфонії Й. Брамса концептуалізовано висновок про основну інтонаційну ідею його виконавського стилю, яку потрактовано як трансформуючий реальність емоціоналізм. Своєрідність тлумачення брамсівського стилю С. Турчаком обумовлена як індивідуально-стильовими домінантами його мистецтва (суб’єктивний чинник), так і українськими національно-стильовими детермінантами (об’єктивний чинник). Адже відомо, що індивідуальний стиль та національний стиль в музиці (та і в мистецтві загалом) є найбільш генетично спорідненими. Можна стверджувати, що саме національно обумовлена специфічність музичного світобачення С. Турчака забезпечує його оригінальним інтерпретаторським концепціям почесне місце у процесі формування тексту світової музичної культури глобального масштабу, який продовжує тривати.
Посилання
Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Л.: Музыка, 1971. 375 с.
Донцов Д. Туга за героїчним. Лондон, 1953. 160 с.
Друскин М. Йоганнес Брамс. М.: Музыка, 1970. 111 с.
Михайлов М. О классицистских тенденциях в музыке ХIХ — начала ХХ века. Этюды о стиле в музыке. Л.: Музыка, 1990. С. 203–210.
Москаленко В. За дирижёрским пультом. Советская музыка. 1979. № 12. С. 111-118.
Рожок В. Сонячний Маестро. Київ: Автограф, 2006. 245 с.
Рожок В. Стефан Турчак. Харків, 1994. 205 с.
Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. Нью-Йорк, 1991. 175 с.
Царёва Е. К проблеме стиля Йоганнеса Брамса. Из истории зарубежной музыки. М.: Музыка, 1971. С. 19-35.
Шерех (Шевельов) Ю. Етюди про національне в літературах сучасності. Сучасність. 1993. № 1. С. 76-85.
Asafiev, B. (1971). Musical form as a process. Muzyka, Moskva [in Russian].
Dontsov, D. (1953). The anxiety for the heroic. London [in Ukrainian].
Druskin, M. (1970). Johannes Brahms. Muzyka, Moskva [in Russian].
Mihaylov, M. (1990), “On the classicist tendencies in the music of the nineteenth - early twentieth century”, Etudes about style in music, Muzyka, Leningrad [in Russian].
Moskalenko, V. (1979). “Za dirizherskim pul'tom”, Sovetskaya muzyka, no.12, [in Russian].
Rozhok, V. (2006). Sunshine Maestro. Kyiv: Avtograf [in Ukrainian].
Rozhok, V. (1994). Stefan Turchak. Harkiv [in Ukrainian].
Chyzhevskyi, D. (1991). Essays on the history of philosophy in Ukraine. New York [in Ukrainian].
Careva, E. (1971). To the problem of Johannes Brahms style. From the history of foreign music. Moskva: Muzsika [in Russian].
Sherekh (Shevelov), Yu (1993), Etudes about national in the literature of the present. Suchasnist, 1, 76-85 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.