Біографічний підхід у дискурсі художнього краєзнавства
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.167023Ключові слова:
життєпис, біографічний підхід, митець, художнє краєзнавствоАнотація
Мета роботи – на основі аналізу та узагальнення праць у галузі соціології, культурології, мистецтвознавства уточнити сутність біографічного підходу, розкрити його роль в інтерпретації матеріальних і духовних досягнень людства, виявити значення у дискурсі художнього краєзнавства. Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітичного, культурологічного, історичного, аксіологічного та системного методів для розкриття смислу біографічного підходу в дискурсі художнього краєзнавства. Наукова новизна. У статті уточнено сутність біографічного підходу, аргументовано думку, що він є дієвим в інтерпретації культури, обґрунтовано його значення у розумінні здобутків художнього краєзнавства. Висновки. Аналіз праць, присвячених проблемі біографічного підходу, дозволив констатувати, що це особливий науковий напрям дослідження антропологічних процесів, в основі якого є онтологія літопису конкретної персони, відтворення її внутрішнього світу, методологія вивчення й фіксації особистого досвіду в історії з метою розуміння змісту цивілізації. Безпосереднім об’єктом вищезазначеного підходу є опис життя і творчого функціонування індивідуума від моменту народження до смерті, а предметом – соціальна і мистецька ситуація, яка надає буттю сутнісне значення й ідейну цілісність. Життєпис – це портрет епохи, який розкриває концептуальні засади певної доби. Висвітлюючи світоглядні норми креативної особистості, біографічний підхід інтерпретує ідеї буття суб’єкта, виявляє його взаємовідносини з подіями суспільного і політичного побутування, матеріальними та духовними здобутками людства. Звертаючись до основних засад літопису митця, сучасне мистецтвознавство реконструює та тлумачить смисл попередніх епох, допомагає знайти сенс існування персони. Біографічний підхід як спосіб вивчення художньої культури регіону сприяє розкриттю особливостей його розвитку в конкретний період, виявленню шляхів трансформації матеріальної і духовної сфери, усвідомленню постулату, що історію творять особистості, а процес формування мистецтва краю залежить від діяльності його визначних діячів.
Посилання
Беспалова Ю. М. Биографические исследования в социологии культуры. Вестник Тюменского государственного университета. Социально-экономические и правовые исследования. 2004. № 4. С. 21 – 33.
Валевский А. Основания биографики. К., 1993. 109 с.
Голубович И. В. Биография: методология анализа в гуманитарном знании. Эпистемология & Философия науки. 2012. Т. ХХХІІІ. №3. С. 84 – 97.
Логунова Л. Ю. Биографический метод в исследовании личности: методология и архитектоника. Вестник Кемеровского государственного университета. Серия: Политические, социологические и экономические науки. 2016. № 1. С. 17 – 23.
Менжулін В. І. Біографічний підхід в історико-філософському пізнанні : монографія. К : НаУКМА [Аграр Медіа Груп], 2010. 455 с.
Попович О.В. Біографія як феномен та об’єкт культури. Гуманітарний часопис. 2011. №2. С. 96 – 103.
Росул Т. Біографія як соціокультурний вимір історії ІІІ Всеукр. наук. конф. “Мистецька освіта в європейському соціокультурному просторі ХХІ століття” (м. Мукачево, 13 – 14 березня 2014 р.). Мукачево, 2014. С. 113 – 115.
Соловьев Г. Е. Специфика биографического подхода в социальной работе с различными категориями населения Междунар. науч. конф. памяти профессора Л. Н. Когана (г. Екатеринбург, 16 – 18 марта 2017 г.). Екатеринбург: УрФУ, 2017. С. 1544 – 1554.
Bespalova, Yu. M. (2004). Biographical research in the sociology of culture. Socialjno-ekonomicheskije I pravovyje issledovanija, 4, 21-33 [in Russian].
Valevskij, A. (1993). The basis of biography. Kyiv [in Russian].
Golubovich, I. V. (2012). Biography: analysis methodology in the humanities. Epistemologia & Filosofija nauki, XXXIII, 3, 84-97 [in Russian].
Logunova, L, Yu. (2016). Biographical method in the study of personality: methodology and architectonics. Vestnik Kemerovskogo gosudarstvennogo universiteta: Politicheskije, sociologicheskije i ekenomicheskije nauki, 1, 17-23 [in Russian].
Menzhulin, V. I. (2010). Biographical approach in historical and philosophical cognition. Kyiv: NaUKMA (Agrar Media Grup) [in Russian].
Popovich, O. V. (2011). Biography as a phenomenon and object of culture. Humanitarnyj chasopys, 2, 96-103 [in Ukrainian].
Rosul, T. (2014). Biography as a socio-cultural dimension of history. III Vseukrajinsjka naukova konferencija “Mystecjka osvita v jevropejsjkomu sociokulturnomu prostori XXI stolittja” (pp. 113-115). Mukachevo [in Ukrainian].
Solovjov, G. J. (2017). Specificity of the biographical approach in social work with various categories of the population. Mezhdunarodnaja nauchnaja konferencyja pamjati professora L. N. Kogana (pp. 1544-1554). Ekaterinburg: UrFU [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.