КУЛЬТУРОЛОГІЗАЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ЯК СИМПТОМ ГЛОБАЛЬНОЇ ЛОКАЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.175270Ключові слова:
системи менеджменту, третя хвиля, глокалізація, семантика культури, культурні патерни, етос, фундаментальна культурологія, люди часу, люди простору.Анотація
Метою роботи є розкриття культурологічних аспектів управління підприємствами на основі сучасної методології науки про культуру. Методологія. Автори, на основі сучасних концептуальних підходів культурології (некласична філософія культури, філософська і культурологічна герменевтика, семіотична школа), виокремлюють чотири модуси фундаментальної культурології: історичний, семантичний, соціальний та психологічний,− предмети вивчення яких (ментальність, комунікації, семіозис та творчість),− у якості імпліцитних елементів входять до складу системи виробництва товарів і послуг, як традиційної, так і новітньої моделі менеджменту. Наукова новизна дослідження полягає у доведенні залежності управлінських дій суб’єктів глобальної економіки від локальних культурних умов (глокалізм як проект третьої хвилі), відповідно до школи «соціології, що розуміє» (герменевтики культури). Висновки. Таким чином, у проведеному дослідженні було зроблено спробу синтезу економічної теорії, теорії і практики менеджменту з культурологічними дисциплінами.
Посилання
Toffler, A. Global Gladiators Challenge the Power of Nations / Alvin Toffler, Heidi Toffler // New Perspectives Quarterly. 2000. № 17. P. 26–27. DOI: 10.1111/0893-7850.00233
Bourriaud N. The Radicant // Tate Britain, 3 februari t/m 26 april. - Sternberg Press, 2009 URL: www.metropolism.org/magazine/2009-no1/een-archipel-van-lokale-reacties/
Гелбрейт Дж. К. Экономика невинного обмана: правда нашего времени; пер. с англ. И. Ногаева. М.: Издательство “Европа”, 2009. 88 с.
Bauman Z. Modernity and Clarity // Luthe H.O., Wiedenmann R.E. (eds) Ambivalenz. – VS Verlag für Sozialwissenschaften, 1997. DOI: 10.1007/978-3-322-91433-0_5
БєляєвО.О., БебелоА.С. Політичнаекономія. Навч. посібник. К.: КНЕУ, 2001. 328 с.
Резник Ю.М. К проблеме предметного пространства и научного статуса культурологии // Фундаментальные проблемы культурологии: в 4 томах. – Том 1. Теория культуры. Спб.: Алетейя, 2008. С. 5-16.
Подорога В. Гибель Twinpeaks (заметки по поводу события) // Отечественные записки. 2001. № 1 URL: http://www.strana-oz.ru/2001/1/gibel-twinpeaks
Toffler, A. (2000). Global Gladiators Challenge the Power of Nations. AlvinToffler, Heidi Toffler. New Perspectives Quarterly [in English].
Bourriaud, N. (2009). The Radicant, Tate Britain, 3 Februari t/m 26 April [ in English].
Galbraith, J. K. (2004). The Economics of Innocent Fraud. Boston, MA: Houghton Mifflin [in English].
Bauman, Z. (1997). Modernity and Clarity In: Luthe H.O., Wiedenmann R.E. (eds) Ambivalenz [ in English].
Beliaiev, A.A., Bebelo A.S. (2001). Political Economy, Study Guide. Kiev: KNEU [in Ukrainian].
Reznik, Yu. (2008). To the problem of the subject space and the scientific status of cultural studies. St. Petersburg [in Russian].
Podoroga, V. (2001). The Death of Twinpeaks (notes on the event). Valery Podoroga. Domestic Notes. Moskow [ in Russian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.