КУЛЬТУРОЛОГІЗАЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ЯК СИМПТОМ ГЛОБАЛЬНОЇ ЛОКАЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.175270Ключові слова:
системи менеджменту, третя хвиля, глокалізація, семантика культури, культурні патерни, етос, фундаментальна культурологія, люди часу, люди простору.Анотація
Метою роботи є розкриття культурологічних аспектів управління підприємствами на основі сучасної методології науки про культуру. Методологія. Автори, на основі сучасних концептуальних підходів культурології (некласична філософія культури, філософська і культурологічна герменевтика, семіотична школа), виокремлюють чотири модуси фундаментальної культурології: історичний, семантичний, соціальний та психологічний,− предмети вивчення яких (ментальність, комунікації, семіозис та творчість),− у якості імпліцитних елементів входять до складу системи виробництва товарів і послуг, як традиційної, так і новітньої моделі менеджменту. Наукова новизна дослідження полягає у доведенні залежності управлінських дій суб’єктів глобальної економіки від локальних культурних умов (глокалізм як проект третьої хвилі), відповідно до школи «соціології, що розуміє» (герменевтики культури). Висновки. Таким чином, у проведеному дослідженні було зроблено спробу синтезу економічної теорії, теорії і практики менеджменту з культурологічними дисциплінами.
Посилання
Toffler, A. Global Gladiators Challenge the Power of Nations / Alvin Toffler, Heidi Toffler // New Perspectives Quarterly. 2000. № 17. P. 26–27. DOI: 10.1111/0893-7850.00233
Bourriaud N. The Radicant // Tate Britain, 3 februari t/m 26 april. - Sternberg Press, 2009 URL: www.metropolism.org/magazine/2009-no1/een-archipel-van-lokale-reacties/
Гелбрейт Дж. К. Экономика невинного обмана: правда нашего времени; пер. с англ. И. Ногаева. М.: Издательство “Европа”, 2009. 88 с.
Bauman Z. Modernity and Clarity // Luthe H.O., Wiedenmann R.E. (eds) Ambivalenz. – VS Verlag für Sozialwissenschaften, 1997. DOI: 10.1007/978-3-322-91433-0_5
БєляєвО.О., БебелоА.С. Політичнаекономія. Навч. посібник. К.: КНЕУ, 2001. 328 с.
Резник Ю.М. К проблеме предметного пространства и научного статуса культурологии // Фундаментальные проблемы культурологии: в 4 томах. – Том 1. Теория культуры. Спб.: Алетейя, 2008. С. 5-16.
Подорога В. Гибель Twinpeaks (заметки по поводу события) // Отечественные записки. 2001. № 1 URL: http://www.strana-oz.ru/2001/1/gibel-twinpeaks
Toffler, A. (2000). Global Gladiators Challenge the Power of Nations. AlvinToffler, Heidi Toffler. New Perspectives Quarterly [in English].
Bourriaud, N. (2009). The Radicant, Tate Britain, 3 Februari t/m 26 April [ in English].
Galbraith, J. K. (2004). The Economics of Innocent Fraud. Boston, MA: Houghton Mifflin [in English].
Bauman, Z. (1997). Modernity and Clarity In: Luthe H.O., Wiedenmann R.E. (eds) Ambivalenz [ in English].
Beliaiev, A.A., Bebelo A.S. (2001). Political Economy, Study Guide. Kiev: KNEU [in Ukrainian].
Reznik, Yu. (2008). To the problem of the subject space and the scientific status of cultural studies. St. Petersburg [in Russian].
Podoroga, V. (2001). The Death of Twinpeaks (notes on the event). Valery Podoroga. Domestic Notes. Moskow [ in Russian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.