ІМПРОВІЗАЦІЯ В ХОРЕОГРАФІЇ: ПОЛІАСПЕКТНІСТЬ ПРОЯВІВ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177797Ключові слова:
імпровізація, хореографія, контактна імпровізація, сучасний танецьАнотація
Мета дослідження – виявити основні аспекти використання імпровізації в сучасній хореографії. Методологія. Аналіз літератури та джерел сприяв виявленню недосліджених аспектів імпровізації в хореографії; історичний принцип дозволив прослідкувати трансформацію підходів до імпровізації на різних етапах розвитку сучасної хореографії в хронологічній послідовності. Наукова новизна полягає у виявленні основних аспектів використання імпровізації в сучасній хореографії. Висновки. Імпровізація може бути присутньою у будь-якому різновиді хореографії як вільне «тут і зараз» виявлення своїх внутрішніх (тілесних, психоемоційних, духовних тощо) імпульсів у відповідності до музики, часу, простору тощо. Імпровізація у хореографії сучасності існує в широкому діапазоні проявів – від майстерності володіння відпрацьованими елементами у відповідності до запропонованих обставин до вільного від канонів тілесно-емоційного самовираження поза стандартизованими формами, де домінує дослухання виключно до свого внутрішнього «я». Спираючись на досвід попередніх періодів розвитку сучасної хореографії танцювальна практика сьогодення використовує імпровізацію в декількох аспектах: як своєрідне джерело нових рухів, метод лабораторної роботи з пошуку нових лексичних конструкцій задля подальшого використання в постановці сценічних танцювальних форм; як спосіб психоемоційної нормалізації, дослідження власного тілесного та психоемоційного потенціалу; додатково в контактній імпровізації – як вміння «відчувати» партнера, засіб удосконалення техніки дуетної та групової взаємодії. Важливими напрямами подальших досліджень вважаємо розкриття ролі імпровізації у хореографічному вихованні дітей різних вікових категорій, мистецтвознавчий аналіз хореографічних форм, де використано імпровізацію тощо.
Посилання
Анализ движений Рудольфа Лабана. 2013. URL : http://yaneuch.ru/cat_04/analiz-dvizhenij-rudolfa-labana/224974.2120777.page3.html (дата звернення : 10.01.2019).
Безклубенко С. Мистецтво: терміни та поняття : енциклопед. вид. : у 2-х т. : Т. 1 (А–Л). Київ : Ін-т культурології АМУ, 2008. 240 с.
Гиршон А. Импровизация и хореография. 2015. 4 декабря. URL : http://girshon.ru/article/improvizatsiya-i-horeografiya/ (дата звернення : 14.01.2019).
Глоссарий для стандартов. Академия русского балета имени А.Я. Вагановой. URL : http://www.vaganova.ru/page.php?id=180&pid=149 (дата звернення : 11.01.2019).
Даренская Н. Импровизация как одна из форм развития хореографического искусства. Культурология и искусствоведение : II Международная научная конференция, Казань, май 2016 г.: сборник статей. Казань : Бук, 2016. С. 42–43.
Карпенко В., Чалова А. Методика танцевальной импровизации в системе непрерывного образования(бакалавриат-магистратура). Культурная жизнь Юга России. 2018. № 1 (68). С. 68–72.
Козлов В. , Гиршон А., Веремеенко Н. Интегративная танцевально- двигательная терапия. Москва, 2005. 304 с.
Маньковська Н. Постмодернизм в эстетике. Философская антропология. 2018. Т. 4. № 1. С. 192–230. DOI: 10.21146/2414-3715-2018-4-1-192-230 (дата звернення : 14.01.2019).
Матушкина М. Танцевальная импровизация: истоки и история развития в начале ХХ в. Теория и практика общественного развития. 2014. № 9. С. 98–101.
Мова Л. В. Техника и импровизация в современном танце. Проблеми розвитку сучасного хореографічного мистецтва та шляхи їх вирішення : матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції,17–18 листопада 2011 р., Луганськ. Луганськ. 2011. С. 50–54.
Хоцянівська Л. Ф., Рехвіашвілі А. Ю. Методика виконання імпровізації та контактної імпровізації: навчальний посібник. Київ : КНУКіМ, 2017. 104 с.
Хоцяновська Л. Ф. Імровізація як засіб розвитку творчих здібностей на уроках з мистецтва балетмейстера. Культура України. Серія «Мистецтвознавство». 2018. Вип. 59. С. 240–245.
Янина-Ледовська Є. В. Напрямки та тенденції розвитку контактної імпровізації у контексті сучасної хореографії. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2010. № 1. С. 247–249.
Morgenroth J. Dance Improvisations. Pittsburgh : University of Pittsburgh Press, 1987. 160 p.
Predock-Linnell L., Predock-Linnell J. From improvisation to choreography: The critical bridge. Research in Dance Education. 2001. Vol. 2. Issue 2. P. 195–209. Doi : 10.1080/14647890120100809 (дата звернення : 14.01.2019).
Analysis of the movements of Rudolf Laban. (2013). Retrieved from http://yaneuch.ru/cat_04/analiz-dvizhenij-rudolfa-labana/224974.2120777.page3.html [in Russian].
Bezklubenko, S. (2008). Art: terms and concepts: Encyclopedia edition, (Vol. 12). Kyiv: Institute of Cultural Studies of the AAU [in Ukrainian].
Girshon, A. (2015, 04.12). Improvisation and choreography. Retrieved from http://girshon.ru/article/improvizatsiya-i-horeografiya/ [in Russian].
Glossary for standards. Academy of Russian Ballet named after A.Ya. Vaganova. Retrieved from http://www.vaganova.ru/page.php?id=180&pid=149 [in Russian].
Darenskaja, N. (2016). Improvisation as one of the forms of development of choreographic art. Cultural Studies and Art History: II International Scientific Conference: a collection of articles. Kazan' : Buk, 42–43 [in Russian].
Karpenko, V. & Chalova, A. (2018). Methods of dance improvisation in the system of continuous education (bachelor-master). The cultural life of the South of Russia, 1(68), 68–72 [in Russian].
Kozlov, V. & Girshon A. & Veremeenko, N. Integrative dance, and movement therapy. Moscow [in Russian].
Man'kovs'ka, N. (2018). Postmodernism in aesthetics. Philosophical anthropology, Vol. 4, 1, 192–230. DOI: 10.21146/2414-3715-2018-4-1-192-230 [in Russian].
Matushkina, M. (2014). Dance improvisation: the origins and history of development in the early twentieth century. Theory and practice of social development, 9, 98–101 [in Russian].
Mova, L.V. (2011). Technique and improvisation in modern dance. Problems of development of modern choreographic art and ways of their solution: materials of the 2nd All-Ukrainian Scientific and Practical Conference. Luhansk, 50–54 [in Ukrainian].
Khotsianivska, L.F. & Rekhviashvili, A.Yu. (2017). Method of performing improvisation and contact improvisation: a manual. Kyiv: KNUKiM [in Ukrainian].
Khotsianivska, L.F. (2018). Imvizatsiya as a means of developing creative abilities in the lessons of the art of choreographer. Culture of Ukraine. Series «Art Studies», Issue 59, 240–245 [in Ukrainian].
Yanyna-Ledovska, Ye.V. (2010). Directions and tendencies of the development of contact improvisation in the context of modern choreography. Bulletin of Kharkiv State Academy of Design and Arts, 1, 247–249 [in Ukrainian].
Morgenroth, J. (1987). Dance Improvisations. Pittsburgh: University of Pittsburgh Press [in English].
Predock-Linnell, L. & Predock-Linnell, J. (2001). From improvisation to choreography: The critical bridge. Research in Dance Education, Vol. 2., Issue 2, 195–209. Doi : 10.1080/14647890120100809 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
