ІМПРОВІЗАЦІЯ В ХОРЕОГРАФІЇ: ПОЛІАСПЕКТНІСТЬ ПРОЯВІВ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177797Ключові слова:
імпровізація, хореографія, контактна імпровізація, сучасний танецьАнотація
Мета дослідження – виявити основні аспекти використання імпровізації в сучасній хореографії. Методологія. Аналіз літератури та джерел сприяв виявленню недосліджених аспектів імпровізації в хореографії; історичний принцип дозволив прослідкувати трансформацію підходів до імпровізації на різних етапах розвитку сучасної хореографії в хронологічній послідовності. Наукова новизна полягає у виявленні основних аспектів використання імпровізації в сучасній хореографії. Висновки. Імпровізація може бути присутньою у будь-якому різновиді хореографії як вільне «тут і зараз» виявлення своїх внутрішніх (тілесних, психоемоційних, духовних тощо) імпульсів у відповідності до музики, часу, простору тощо. Імпровізація у хореографії сучасності існує в широкому діапазоні проявів – від майстерності володіння відпрацьованими елементами у відповідності до запропонованих обставин до вільного від канонів тілесно-емоційного самовираження поза стандартизованими формами, де домінує дослухання виключно до свого внутрішнього «я». Спираючись на досвід попередніх періодів розвитку сучасної хореографії танцювальна практика сьогодення використовує імпровізацію в декількох аспектах: як своєрідне джерело нових рухів, метод лабораторної роботи з пошуку нових лексичних конструкцій задля подальшого використання в постановці сценічних танцювальних форм; як спосіб психоемоційної нормалізації, дослідження власного тілесного та психоемоційного потенціалу; додатково в контактній імпровізації – як вміння «відчувати» партнера, засіб удосконалення техніки дуетної та групової взаємодії. Важливими напрямами подальших досліджень вважаємо розкриття ролі імпровізації у хореографічному вихованні дітей різних вікових категорій, мистецтвознавчий аналіз хореографічних форм, де використано імпровізацію тощо.
Посилання
Анализ движений Рудольфа Лабана. 2013. URL : http://yaneuch.ru/cat_04/analiz-dvizhenij-rudolfa-labana/224974.2120777.page3.html (дата звернення : 10.01.2019).
Безклубенко С. Мистецтво: терміни та поняття : енциклопед. вид. : у 2-х т. : Т. 1 (А–Л). Київ : Ін-т культурології АМУ, 2008. 240 с.
Гиршон А. Импровизация и хореография. 2015. 4 декабря. URL : http://girshon.ru/article/improvizatsiya-i-horeografiya/ (дата звернення : 14.01.2019).
Глоссарий для стандартов. Академия русского балета имени А.Я. Вагановой. URL : http://www.vaganova.ru/page.php?id=180&pid=149 (дата звернення : 11.01.2019).
Даренская Н. Импровизация как одна из форм развития хореографического искусства. Культурология и искусствоведение : II Международная научная конференция, Казань, май 2016 г.: сборник статей. Казань : Бук, 2016. С. 42–43.
Карпенко В., Чалова А. Методика танцевальной импровизации в системе непрерывного образования(бакалавриат-магистратура). Культурная жизнь Юга России. 2018. № 1 (68). С. 68–72.
Козлов В. , Гиршон А., Веремеенко Н. Интегративная танцевально- двигательная терапия. Москва, 2005. 304 с.
Маньковська Н. Постмодернизм в эстетике. Философская антропология. 2018. Т. 4. № 1. С. 192–230. DOI: 10.21146/2414-3715-2018-4-1-192-230 (дата звернення : 14.01.2019).
Матушкина М. Танцевальная импровизация: истоки и история развития в начале ХХ в. Теория и практика общественного развития. 2014. № 9. С. 98–101.
Мова Л. В. Техника и импровизация в современном танце. Проблеми розвитку сучасного хореографічного мистецтва та шляхи їх вирішення : матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції,17–18 листопада 2011 р., Луганськ. Луганськ. 2011. С. 50–54.
Хоцянівська Л. Ф., Рехвіашвілі А. Ю. Методика виконання імпровізації та контактної імпровізації: навчальний посібник. Київ : КНУКіМ, 2017. 104 с.
Хоцяновська Л. Ф. Імровізація як засіб розвитку творчих здібностей на уроках з мистецтва балетмейстера. Культура України. Серія «Мистецтвознавство». 2018. Вип. 59. С. 240–245.
Янина-Ледовська Є. В. Напрямки та тенденції розвитку контактної імпровізації у контексті сучасної хореографії. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2010. № 1. С. 247–249.
Morgenroth J. Dance Improvisations. Pittsburgh : University of Pittsburgh Press, 1987. 160 p.
Predock-Linnell L., Predock-Linnell J. From improvisation to choreography: The critical bridge. Research in Dance Education. 2001. Vol. 2. Issue 2. P. 195–209. Doi : 10.1080/14647890120100809 (дата звернення : 14.01.2019).
Analysis of the movements of Rudolf Laban. (2013). Retrieved from http://yaneuch.ru/cat_04/analiz-dvizhenij-rudolfa-labana/224974.2120777.page3.html [in Russian].
Bezklubenko, S. (2008). Art: terms and concepts: Encyclopedia edition, (Vol. 12). Kyiv: Institute of Cultural Studies of the AAU [in Ukrainian].
Girshon, A. (2015, 04.12). Improvisation and choreography. Retrieved from http://girshon.ru/article/improvizatsiya-i-horeografiya/ [in Russian].
Glossary for standards. Academy of Russian Ballet named after A.Ya. Vaganova. Retrieved from http://www.vaganova.ru/page.php?id=180&pid=149 [in Russian].
Darenskaja, N. (2016). Improvisation as one of the forms of development of choreographic art. Cultural Studies and Art History: II International Scientific Conference: a collection of articles. Kazan' : Buk, 42–43 [in Russian].
Karpenko, V. & Chalova, A. (2018). Methods of dance improvisation in the system of continuous education (bachelor-master). The cultural life of the South of Russia, 1(68), 68–72 [in Russian].
Kozlov, V. & Girshon A. & Veremeenko, N. Integrative dance, and movement therapy. Moscow [in Russian].
Man'kovs'ka, N. (2018). Postmodernism in aesthetics. Philosophical anthropology, Vol. 4, 1, 192–230. DOI: 10.21146/2414-3715-2018-4-1-192-230 [in Russian].
Matushkina, M. (2014). Dance improvisation: the origins and history of development in the early twentieth century. Theory and practice of social development, 9, 98–101 [in Russian].
Mova, L.V. (2011). Technique and improvisation in modern dance. Problems of development of modern choreographic art and ways of their solution: materials of the 2nd All-Ukrainian Scientific and Practical Conference. Luhansk, 50–54 [in Ukrainian].
Khotsianivska, L.F. & Rekhviashvili, A.Yu. (2017). Method of performing improvisation and contact improvisation: a manual. Kyiv: KNUKiM [in Ukrainian].
Khotsianivska, L.F. (2018). Imvizatsiya as a means of developing creative abilities in the lessons of the art of choreographer. Culture of Ukraine. Series «Art Studies», Issue 59, 240–245 [in Ukrainian].
Yanyna-Ledovska, Ye.V. (2010). Directions and tendencies of the development of contact improvisation in the context of modern choreography. Bulletin of Kharkiv State Academy of Design and Arts, 1, 247–249 [in Ukrainian].
Morgenroth, J. (1987). Dance Improvisations. Pittsburgh: University of Pittsburgh Press [in English].
Predock-Linnell, L. & Predock-Linnell, J. (2001). From improvisation to choreography: The critical bridge. Research in Dance Education, Vol. 2., Issue 2, 195–209. Doi : 10.1080/14647890120100809 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
