ФУНКЦИОНАЛІЗМ БАУХАУЗУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ДИЗАЙНУ І РЕКЛАМИ (до 100-річного ювілею)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2019.191335Ключові слова:
візуальний дискурс, дизайн, стиль, функціоналізм, естетика, рекламна графіка, плакат, візуальні комунікації.Анотація
Мета статті – теоретично узагальнити вагомий вплив Вищої школи архітектури та дизайну «Баухауз» (1919–2019), культурного символу Німеччини на становлення і розвиток художньо-проектної діяльності ХХ – по- чатку ХХІ ст. Методологія дослідження полягає в міждисциплінарному підході до формоутворення об‘єктів ди- зайну, застосовуючи системно-структурний, соціокультурний, аксіологічний, історико-мистецтвознавчий та компа- ративний методи. Наукова новизна. Комплексно розглянуто культурно-естетичні засади функціонального стилю в предметно-просторовому та візуально-інформаційному середовищі: меблях, посуді, текстилі, знакових формах, промисловій і рекламній графіці, фотографіці, плакаті, упаковці, дизайні книги, web-дизайні. На підставі проведе- ного стилістичного аналізу емпіричних матеріалів різних країн доведено, що стилістика школи «Баухауз» має ху- дожню та функціональну цінності, а її твори набули статусу світової мистецької спадщини. Висновки. В умовах сучасного стильового хаосу, трансформацій постмодернізму в пост-постмодернізм, товарного перенасичення і гіперспоживання все більшої популярності набуває функціоналізм у різновидах дизайну та реклами.
Посилання
Баухаус – утопия, которая состоялась. URL: https://artchive.ru/encyclopedia/781~Baukhauz
_utopija_kotoraja_sostojalas (дата зверн.: жовт. 2019).
Лаврентьев А. Родченко и Баухаус. В кн.: Ракурсы Родченко. Москва: Искусство, 1992. 224 с.
Прищенко С. Художньо-образна система рекламної графіки: монографія. Київ: НАКККіМ, 2018. 512 с.
Фиелл Ш., Фиелл П. Баухаус. В кн.: Энциклопедия дизайна (Концепции. Материалы. Стили). Москва: АСТ Астрель, 2008. 192 с.
Чепелик О. «Ікона модернізму» – 80-та річниця спорудження Баухаузу в Дессау // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини. Київ: Інст. проблем сучасного мистецтва НАМ України, 2007. Вип.4. С. 371–385.
Akker R., Vermeulen T. Notes on Metamodernism // Journal of Aesthetics and Culture. 2010. Vol. 2. P. 1–
Bauhaus. Typography. Bonn: Verlag Bild-Kunst, 2017. 142 p.
Bayer H. Bauhaus. New York: Museum of Modern Art, 1972. 224 р.
Bergdoll B. Bauhaus 1919–1933. New York: Museum of Modern Art, 2009. 328 p.
Byars M. Design Encyclopedia. New York: J.Willey and Sons, 1994. 612 p.
Design is History. URL: www.designishistory.com (дата зверн.: жовт. 2019).
Droste M. Bauhaus. 1919–1933. London: Taschen, 2006. 256 p.
Friedewald B. Bauhaus. Munich–London–New York: Prestel, 2016. 128 р.
Graphic Design in Germany 1890–1945. Weimar and Now: German Cultural Criticism. University of
California Press, 2000. 240 p.
Heller S. Graphic Style: From Victorian to Digital. New York: Harry N.Adams, 2001. 263 p.
Livingston A. Bauhaus. In book: The Dictionary of Graphic Design and Designers. New York: Thames and Hudson, 2003. 240 p.
Meggs P. History of Graphic Design. New York: John Wiley and Sons, 2006. 511 p.
Neef S. An Bord der Bauhaus. Zur Heimatlosigkeit der Moderne. Bauhaus-Universitӓt Weimar. 2009. 240
s.
Original Bauhaus – die 100 Jubilӓumsausstellung in der Berlinischen Galerie // Weltkunst. Herbst 2019.
Pevsner N. Pioneers of Modern Design: From William Morris to Walter Gropius. Yale University Press,
192 p.
Shop Window Exhibitions. URL: www.bauhaus100.berlin (дата зверн.: верес. 2019).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.