ТРАДИЦІЙНА ЗАЧІСКА УКРАЇНЦІВ У КОНТЕКСТІ ІНІЦІАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2020.220397Ключові слова:
культура, людина, ініціація, зачіска, волосся.Анотація
Мета статті полягає у дослідженні традиційної зачіски українців у контексті тлумачення функціонально-смислового значення ініціації. Методологія дослідження ґрунтується на використанні психоаналітичного, структурно-функціонального, семіотичного й культурно-історичного методів. Наукова новизна. Застосування теорій класичного психоаналізу, міфоцентричних ідей та концепції дозволяє розглянути традиційну зачіску українців у контексті ініціації з позиції архаїчних форм культури, що засвідчує процес переходу зі зміною життєвих біологічних циклів і соціальних станів як нове «оформлення» й «створення» людини. Висновки. У тлумаченні функціонально-смислового значення ініціації вагомими визнані теорії класичного психоаналізу, міфоцентричні ідеї та концепції. При розгляді традиційних ініціацій українців та давніх слов’ян підкреслено наявність архаїчної основи, а під самою ініціацією, говорячи сучасною мовою, розуміється соціальна модель міфу, яка будується на архетипах колективного несвідомого. Доведено, що трансформація зачіски українців та давніх слов’ян в ритуалах і обрядах ініціації засвідчує процес переходу зі зміною життєвих біологічних циклів і соціальних станів як нове «оформлення» й «створення» людини.
Посилання
Balushok, V. (1998). Rite of Initiation of Ukrainian and those old Slavic people. Lviv – New York: M. P. Kots [in Ukrainian].
Bayburin, A. K. (1993). Ritual in traditional culture. St. Petersburg: Nauka [in Russian].
Bernshtam, T. A. (1988). Youth in the ritual life of the Russian community of the 19th – early 20th centuries. Sex and age aspect of traditional culture. Leningrad: Science [in Russian].
Gavrilyuk, N. K. (1981). Mapping of phenomena of spiritual culture (based on materials of the maternity ritual of Ukrainians). Kiev: Naukova Dumka [in Russian].
Gennep, Arnold van. (1999). Rites of passage. Moscow: Eastern Literature RAS [in Russian].
Dido-vsevido: Transcarpathian national Cossacks (1969). Uzhhorod: Karpati [in Ukrainian].
Korolovych, V. (1968). Three golden words. Uzhhorod: Karpati [in Ukrainian].
Campbell, J. (2018). The Thousand Hero. St. Petersburg: Peter [in Russian].
Pysarenko, Ju. G. (1992). An oath with turf on the head (rite і mіf). Archeology, 4, 55–65 [in Ukrainian].
Potebnya, O. (1985). Aesthetics and poetics of the word. Kiev: Mistetsvo [in Ukrainian].
Propp, V. Ya. (2000). The historical roots of a fairy tale. Moscow: Labyrinth [in Russian].
Explanatory Dictionary of the Living Great Russian Language by V. I. Dahl (1863). Vol. 1. Moscow [in Russian].
Freud, 3. (1990). Psychology of the unconscious. Moscow: Enlightenment [in Russian].
Eliade, M. (2000). The Myth of Eternal Return. Moscow: Ladomir [in Russian].
Jungh, K. G. (2018). Archetype and Collective Nesvide. Lviv: Astrolabia [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
