ТРАДИЦІЙНА ЗАЧІСКА УКРАЇНЦІВ У КОНТЕКСТІ ІНІЦІАЦІЇ

Автор(и)

  • Olha Kostiuk

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2020.220397

Ключові слова:

культура, людина, ініціація, зачіска, волосся.

Анотація

Мета статті полягає у дослідженні традиційної зачіски українців у контексті тлумачення функціонально-смислового значення ініціації. Методологія дослідження ґрунтується на використанні психоаналітичного, структурно-функціонального, семіотичного й культурно-історичного методів. Наукова новизна. Застосування теорій класичного психоаналізу, міфоцентричних ідей та концепції дозволяє розглянути традиційну зачіску українців у контексті ініціації з позиції архаїчних форм культури, що засвідчує процес переходу зі зміною життєвих біологічних циклів і соціальних станів як нове «оформлення» й «створення» людини. Висновки. У тлумаченні функціонально-смислового значення ініціації вагомими визнані теорії класичного психоаналізу, міфоцентричні ідеї та концепції. При розгляді традиційних ініціацій українців та давніх слов’ян підкреслено наявність архаїчної основи, а під самою ініціацією, говорячи сучасною мовою, розуміється соціальна модель міфу, яка будується на архетипах колективного несвідомого. Доведено, що трансформація зачіски українців та давніх слов’ян в ритуалах і обрядах ініціації засвідчує процес переходу зі зміною життєвих біологічних циклів і соціальних станів як нове «оформлення» й «створення» людини.

Посилання

Balushok, V. (1998). Rite of Initiation of Ukrainian and those old Slavic people. Lviv – New York: M. P. Kots [in Ukrainian].

Bayburin, A. K. (1993). Ritual in traditional culture. St. Petersburg: Nauka [in Russian].

Bernshtam, T. A. (1988). Youth in the ritual life of the Russian community of the 19th – early 20th centuries. Sex and age aspect of traditional culture. Leningrad: Science [in Russian].

Gavrilyuk, N. K. (1981). Mapping of phenomena of spiritual culture (based on materials of the maternity ritual of Ukrainians). Kiev: Naukova Dumka [in Russian].

Gennep, Arnold van. (1999). Rites of passage. Moscow: Eastern Literature RAS [in Russian].

Dido-vsevido: Transcarpathian national Cossacks (1969). Uzhhorod: Karpati [in Ukrainian].

Korolovych, V. (1968). Three golden words. Uzhhorod: Karpati [in Ukrainian].

Campbell, J. (2018). The Thousand Hero. St. Petersburg: Peter [in Russian].

Pysarenko, Ju. G. (1992). An oath with turf on the head (rite і mіf). Archeology, 4, 55–65 [in Ukrainian].

Potebnya, O. (1985). Aesthetics and poetics of the word. Kiev: Mistetsvo [in Ukrainian].

Propp, V. Ya. (2000). The historical roots of a fairy tale. Moscow: Labyrinth [in Russian].

Explanatory Dictionary of the Living Great Russian Language by V. I. Dahl (1863). Vol. 1. Moscow [in Russian].

Freud, 3. (1990). Psychology of the unconscious. Moscow: Enlightenment [in Russian].

Eliade, M. (2000). The Myth of Eternal Return. Moscow: Ladomir [in Russian].

Jungh, K. G. (2018). Archetype and Collective Nesvide. Lviv: Astrolabia [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2020)

Розділ

Культурологія

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.