ФРІ-ДЖАЗ ЯК ПРОСТІР СВОБОДИ У МУЗИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2020.220573Ключові слова:
фрі-джаз, свобода, імпровізація, академічна музика.Анотація
Мета дослідження полягає у розкритті специфіки формування фрі-джазу, наголошенні на його сутнісних ознаках та окресленні шляхів взаємодії з іншими напрямками музичного мистецтва, що виступають проявами свободи даного напрямку. Методологія дослідження передбачає застосування порівняльного методу задля висвітлення особливостей прояву фрі-джазової стилістики в творчості різних музикантів. Використання аналітичного та системного підходів доречне задля виділення сутнісних ознак напрямку та їх узагальнення. Наукова новизна. Розкрито особливості фрі-джазу як напрямку, що відповідає естетиці постмодернізму. Підкреслено його здатність до взаємодії з академічною та етнічною музикою, від яких запозичуються нетрадиційні способи звуковидобування, прийоми гри, інструментарій та принципи організації композиції. Висновки. Фрі-джаз є однією з перспективних течій сучасного музичного мистецтва. Його сутнісними ознаками є прагнення до свободи – у ладовому, ритмічному, структурному відношенні. Надзвичайно великий вплив на формування фрі-джазових імпровізацій мала академічна музика. Саме взаємодія з авангардною музичною культурою привносять у джаз відмову від тональності як такої, що може замінюватись на політональність, атональність чи навіть з’являються елементи серіальності. Важливою рисою фрі-джазу є прагнення до розкриття свободи митця, що може проявлятись у тотальній імпровізаційності творів, запозиченні елементів етнічної музики, акціонізму, перформативності. Нерідко фрі-джаз сприймається як музика протесту, що має гостро соціальний характер та спрямована проти політики окремих діячів чи партій.
Посилання
Volkov, A.V. (2014). Free Jazz - the Highest Form of Playing Music. Interview with Leo Records label founder Leo Feigin. Retrieved from https://www.zvuki.ru/ R/P/33799/ [in Russian].
Gorbunova, L.I. (2011). Postmodern as a trend of development of the culture of the XX century. Vestnik MGTU. Vol. 14, №2, pp. 265-271. [in Russian].
Olendarʹov, V. M. (1995). Domestic jazz and the problem of style. Extended abstract of the candidate’s thesis. Kyiv: KDC named by P.Chaikovskyi [in Ukrainian].
Symonenko, V. (1981). The Lexicon of jazz. Kyiv: Muzychna Ukrayina [in Ukrainian].
Free jazz as a protest: This Saxophone Kills Fascists. Retrieved from https://katacult.com/fri-dzhaz-kak-protiest-this-saxophone-kills-fascists [in Russian].
Baskerville, J. D. (1994). Free Jazz: A Reflection of Black Power Ideology. Journal of Black Studies. Vol. 24. No. 4, pp. 484-497. [in English].
Jost, Ekkehard. 1994. Free Jazz. Nw York: Da Capo Press [in English].
Kemfeld, Barry (editor). 1991. The Blackwell Guide to Recorded Jazz. Oxford: Blackwell Publishers [in English].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.