Культуротворча та етноконсолідуюча роль українського музично-драматичного театру у соціосфері України останньої третини ХІХ – початку ХХ століття
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2021.229584Анотація
Мета роботи. Статтю присвячено дослідженню культуротворчої та етноконсолідуючої ролі українського музично-драматичного театру у соціосфері України в полікультурних умовах Російської та Австро-Угорської імперій в останній третині ХІХ – початку ХХ століття. Методологія дослідження полягає у застосуванні історико-культурного, компаративного, системного методів, які надають можливість розкрити специфіку конституювання музично-драматичного театру у соціосфері суспільства. Наукова новизна роботи полягає у дослідженні культуротворчої діяльності музично-драматичних колективів у контексті націєтворення в системі соціокультурних взаємодій. Висновки. Український музично-драматичний театр у час тотальних державних та цензурних заборон, інтегруючись у культурно-історичну форму полікультурного суспільства, став яскравим феноменом національної художньої культури, сприяв національному самоутвердженню, збереженню культурно-історичних традицій української нації.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
