ДІЯЛЬНІСТЬ КІНОПРОДЮСЕРА В КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.239954Анотація
Мета статті полягає у визначенні проблем розвитку продюсерської діяльності в Україні та окресленні шляхів їх подолання. Методологія дослідження. В опрацюванні теми було застосовано історичний метод задля виявлення особливостей походження й розвитку професії кінопродюсера, зокрема, й на теренах України; аналітичний метод та методи наукового аналізу, порівняння, узагальнення, що стали в нагоді в процесі встановлення творчого-виробничих та економіко-правових особливостей діяльності кінопродюсера в культурному просторі України. Задля мистецтвознавчого та культурологічного аспектів вивчення проблеми були застосовані методи систематизації та аналізу. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що проблема функціонування та мотивації продюсера в контексті культурного простору України предметом спеціального комплексного дослідження; аргументовано та уточнено зміст поняття «кінопродюсер» як певної специфічної цілісності та єдності взаємопов’язаних елементів; доведено доцільність використання компаративістського методу задля вивчення та маніфестації особливостей продюсерської дільності у фільмотворчому процесі вітчизняного культурного простору. Висновки. Ознайомлення з матеріалами даного дослідження, збагачує арсенал знань щодо специфіки діяльності продюсера в культурі фільмовиробництва України й складає наукове підґрунтя їх використання в навчальних курсах з теорії та історії культури, зокрема кіномистецтва, продюсування й режисури.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.