ДІЯЛЬНІСТЬ КІНОПРОДЮСЕРА В КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.239954Анотація
Мета статті полягає у визначенні проблем розвитку продюсерської діяльності в Україні та окресленні шляхів їх подолання. Методологія дослідження. В опрацюванні теми було застосовано історичний метод задля виявлення особливостей походження й розвитку професії кінопродюсера, зокрема, й на теренах України; аналітичний метод та методи наукового аналізу, порівняння, узагальнення, що стали в нагоді в процесі встановлення творчого-виробничих та економіко-правових особливостей діяльності кінопродюсера в культурному просторі України. Задля мистецтвознавчого та культурологічного аспектів вивчення проблеми були застосовані методи систематизації та аналізу. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що проблема функціонування та мотивації продюсера в контексті культурного простору України предметом спеціального комплексного дослідження; аргументовано та уточнено зміст поняття «кінопродюсер» як певної специфічної цілісності та єдності взаємопов’язаних елементів; доведено доцільність використання компаративістського методу задля вивчення та маніфестації особливостей продюсерської дільності у фільмотворчому процесі вітчизняного культурного простору. Висновки. Ознайомлення з матеріалами даного дослідження, збагачує арсенал знань щодо специфіки діяльності продюсера в культурі фільмовиробництва України й складає наукове підґрунтя їх використання в навчальних курсах з теорії та історії культури, зокрема кіномистецтва, продюсування й режисури.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.