Необароко у сучасному українському мистецтві: особливості, представники, значення
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2022.262226Анотація
Мета роботи – проаналізувати необарокові риси у сучасному українському мистецтві. Методологія дослідження базується на засадах логічності, абстрактності та науковості. У роботі використані загальнотеоретичні методи дослідження: синтез, індукція, аналіз, дедукція. Окрема увага звернена на використання спеціальних методів наукового дослідження, зокрема формально-стилістичного, структурного аналізу та семантичного підходу. За допомогою історичного методу вдалося простежити тяглість необарокових традицій. У результаті використання компаративістичного методу проаналізовано та порівняно ключові необарокові зразки українського мистецтва. Наукова новизна. У статті чи не вперше комплексно проаналізовано розвиток необароко як окремого стилю у сучасних українських мистецтвознавчих студіях, утім, основний вектор зроблений на аналіз сучасного українського живопису. Висновки. Необароко від ХІХ ст. запропонувало декілька нових принципів, що суперечили засади тодішнього «офіційного» класицизму. Зокрема необарокова культура спричинилася до відмови від єдиної, систематичної, простої моделі та сформувала погляд на світ як на фрагментарну множинність. Українське необароко стало закономірним етапом у національній традиції, що зверталося до її витоків та формувало складні стосунки із іншими виявами мистецтва. Відтак, значення цього стилю є вагомим з огляду на подальший розвиток сучасної української культури. Поміж сучасних художників, які звертаються до барокових традицій, важливими є постаті В. Рябченка, К. Реунова, А. Савадова, О. Тістола, С. Панича та інших. Окремі необарокові риси містяться у творах М. Стороженка, Ю. Луцкевича, Д. Яблонського. Розвиток необароко став настільки популярним у сучасному мистецтві, що навіть українські дизайнери активно долучають до свого «мистецтва» його принципи.
Ключові слова: необароко, мистецтво, культура, Україна, представники
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.