ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ ЖИВОПИСУ: ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2024.302076Анотація
Мета статті – охарактеризувати загальні особливості, переваги та недоліки онлайн-навчання живопису. Методологія роботи. Під час реалізації мети дослідження було використано загальнонаукові (аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння) та спеціальні методи і підходи, зокрема інтегровані з мистецтвознавства, інформаційних технологій, педагогіки, психології. Така методологічна міждисциплінарність дала змогу краще зрозуміти спрямування основних змін та тенденцій у сучасному навчанні, зокрема на художніх спеціальностях. Наукова новизна полягає в виокремлені та характеристиці переваг і недоліків онлайн-навчання живопису. Висновки. Онлайн-навчання живопису має низку особливостей, переваг та недоліків, які стосуються і загальноосвітніх, і специфічних обмежень. Це потребує їхнього постійного моніторингу та врахування під час планування та реалізації освітнього процесу. До переваг можна віднести: доступність, гнучкість у виборі часу та місця, можливість навчання на відстані, доступ до великого обсягу традиційних і новітніх ресурсів, зниження матеріальних витрат, широкі можливості цифрових технологій, можливість залучення до співпраці фахівців та художників з усього світу. Ці переваги можна визначити як суто матеріально-прагматичні. Недоліки навчання живопису онлайн можна розділити на дві групи: матеріально-прагматичні (обмеження доступу до фізичних інструментів, матеріалів, специфічного обладнання і под., проблеми зі зв'язком та технічні ускладнення) та мотиваційно-ірраціональні (відсутність особистого контакту, недостатність мотивації і самодисципліни, відсутність специфічної творчо-художньої атмосфери). Матеріально-прагматичні недоліки тісно пов’язані з мотиваційно-ірраціональними, оскільки можуть викликати стрес і вплинути на натхнення майбутніх художників.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
