ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ ЖИВОПИСУ: ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2024.302076Анотація
Мета статті – охарактеризувати загальні особливості, переваги та недоліки онлайн-навчання живопису. Методологія роботи. Під час реалізації мети дослідження було використано загальнонаукові (аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння) та спеціальні методи і підходи, зокрема інтегровані з мистецтвознавства, інформаційних технологій, педагогіки, психології. Така методологічна міждисциплінарність дала змогу краще зрозуміти спрямування основних змін та тенденцій у сучасному навчанні, зокрема на художніх спеціальностях. Наукова новизна полягає в виокремлені та характеристиці переваг і недоліків онлайн-навчання живопису. Висновки. Онлайн-навчання живопису має низку особливостей, переваг та недоліків, які стосуються і загальноосвітніх, і специфічних обмежень. Це потребує їхнього постійного моніторингу та врахування під час планування та реалізації освітнього процесу. До переваг можна віднести: доступність, гнучкість у виборі часу та місця, можливість навчання на відстані, доступ до великого обсягу традиційних і новітніх ресурсів, зниження матеріальних витрат, широкі можливості цифрових технологій, можливість залучення до співпраці фахівців та художників з усього світу. Ці переваги можна визначити як суто матеріально-прагматичні. Недоліки навчання живопису онлайн можна розділити на дві групи: матеріально-прагматичні (обмеження доступу до фізичних інструментів, матеріалів, специфічного обладнання і под., проблеми зі зв'язком та технічні ускладнення) та мотиваційно-ірраціональні (відсутність особистого контакту, недостатність мотивації і самодисципліни, відсутність специфічної творчо-художньої атмосфери). Матеріально-прагматичні недоліки тісно пов’язані з мотиваційно-ірраціональними, оскільки можуть викликати стрес і вплинути на натхнення майбутніх художників.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
