КОМЕМОРАТИВНІ ПРАКТИКИ КУЛЬТУРИ В ПРОЄКЦІЇ БАЯННО-АКОРДЕОННОГО ВИКОНАВСТВА

Анотація

Метою статті є дослідження комеморативних практик культури в проєкції баянно-акордеонного виконавства. Аналіз виконавських аспектів на зазначених вище інструментах у культурній памʼяті та ідентифікації, а також екстраполяція того, як воно формує та утримує історично-культурну пам’ять. Методологія дослідження базується на використанні міждисциплінарного підходу, що поєднує концепцію культури пам’яті (щодо впливу баянно-акордеонного виконавства на комеморативні практики) та концепцію ідентичності (про розуміння формування ідентичності та збереження культурної спадщини крізь призму фестивально-конкурсного руху). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено спробу екстраполяції баянно-акордеонного виконавства з комеморативними практиками в контексті сучасної культурної динаміки, з відображенням їх ролі у формуванні ідентичності та збереженні культурної спадщини. Обґрунтовано партисипативність мистецтва, культури памʼяті та ідентичності в реаліях сьогочасної російсько-української війни. Висновки. Дослідницький напрям студії пам’яті актуалізує цінність комплексного аналізу механізмів формування колективної пам’яті та особливостей її впливу на розгортання суспільних культурно-мистецьких процесів, зокрема культурної політики, цінностей. Ці заходи призначені для відображення конкретного історичного наративу, який має суттєве значення для значної частини спільноти. Виявлено, що важливим елементом комеморативних практик у культурно-мистецькій сфері є баянно-акордеонне виконавство. Розвиток репертуарної політики, підвищення легітимності баяна та акордеона нерозривно пов'язані з професійним зростанням майстерності виконавців. Встановлено, що у 1990-х роках, з огляду на потребу в розвитку комеморативних практик в Україні, відзначається значний розвиток конкурсно-фестивального руху. Джерелами національної музики для баяна та акордеона є побутове масове музикування, передумови розвитку якого визначили історія створення і розповсюдження інструментів. Ці чинники підкреслюють цінність таких інструментів як вагомих важелів реалізації культурної політики щодо національної пам’яті в музичному мистецтві України.