РОЗВИТОК МАСОВОЇ ВИДОВИЩНОЇ КУЛЬТУРИ В ПАРАДИГМІ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ТА ЕКРАННИХ ФОРМ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2024.308287Анотація
Мета роботи – дослідити розвиток масової видовищної культури в парадигмі її візуалізації та поширення екранних форм. Методологічну базу дослідження становили такі методи: системний, культурологічний, семантичний, аналітичний, що дало змогу розглянути означений ракурс проблематики дослідження та отримати обґрунтовані результати. Наукова новизна дослідження виявляється в розгляді видовищної культури як складової масової культури, яка формується її семантикою, та визначенні тенденцій її візуалізації в подальшому розвитку, зокрема екранних форм, опосередкованих інформаційними цифровими технологіями. Висновки. Масові видовища в парадигмі візуалізації та поширення екранних форм є невід'ємною частиною сучасної культури. Вони не тільки відображають технологічний прогрес, але й впливають на спосіб, у який ми сприймаємо світ та взаємодіємо з ним. На межі XX–XXI століть стало очевидно, що аудіовізуальна комунікація значно потіснила інші види, а екранні форми творчості поступово змінили традиційні мистецтва та стали слугувати новими засобами їх поширення. В умовах інформаційного суспільства маскультура стає пріоритетною формою побутування культурних феноменів. Видовищна культура в умовах візуалізації та цифрових технологій є потужною силою, яка формує наші уявлення про світ, впливає на соціальні процеси та визначає нові напрями розвитку індустрії розваг, вона постійно еволюціонує, відповідаючи на технологічні новинки й зміни в суспільстві. Видовищність є однією з важливих складових технологій створення сучасного культурного продукту, однією із властивостей виразності, якої досягають за допомогою синтезу різних художніх засобів. Сучасні виклики, пов'язані з етикою, приватністю та екологією, вимагають обдуманого підходу до споживання та створення візуального контенту, який стає частиною сучасної видовищної культури.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.