Етнокультурні виміри діяльності Бориса Грінченка в збереженні та популяризації української спадщини та ідентичності

Анотація

Метою дослідження є аналіз діяльності Бориса Грінченка в розвитку української етнографії та культури в чернігівський період; акцентовано на його роботі зі збору та публікації автентичних зразків народної творчості, розбудові українського видавництва, збереженні й популяризації української спадщини та ідентичності. Методологічною основою дослідження є принципи історизму, науковості та об’єктивності, що дають можливість виявити взаємодію структурних частин історіографічного процесу, провести розгляд подій і фактів історії та культури, що в тяглості сприяли формуванню основ української ідентичності. Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні місця етнокультурного компоненту в науковій і громадській діяльності Б. Грінченка, з’ясуванні ролі та місця наукової спадщини в загальній науково-культурній спадщині України та як чинників популяризації української ідентичності. Висновки. У результаті проведеного дослідження встановлено, що активна робота Б. Грінченка зі збору й публікації автентичних зразків народної творчості, налагодження українського видавництва та опрацювання матеріалів у Музеї Тарновського сприяли поширенню національної свідомості, зміцненню й утвердженню культурної ідентичності.