Українське сучасне мистецтво в міжнародному просторі на прикладі проєкту «Hope!» («Надія!»)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2024.322885Анотація
Мета статті – описати смислове та організаційне наповнення проєкту «Hope!» («Надія!») на 56-й Венеційській бієнале в контексті реакції мистецтва на ситуацію в Україні протягом 2014–2024 рр. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових теоретичних методах аналізу, синтезу та абстрагування, використано компаративний метод та метод спостереження. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українському мистецтвознавчому дискурсі проєкт «Hope!» («Надія!») проаналізовано як «мистецьку хроніку війни» та на його прикладі актуалізовано значення українського сучасного мистецтва в міжнародному контексті. Висновки. Проєкт, який представляв Україну, було створено у формі колективної виставки індивідуальних художніх практик. Він зосередив увагу глядачів на воєнний конфлікт, який росія у 2014 році розпочала на сході України, і став першим українським проєктом такого спрямування на Венеційській бієнале. У подальші роки цю тенденцію було продовжено, оскільки даний конфлікт було посилено країною-агресором до повномасштабної війни з 2022 року. Розглянуто специфіку Національного павільйону України, представленого проєктом «Hope!» («Надія!»), розробленого PinchukArtCentre (куратор – Бйорн Гельдхоф). Проаналізовано роботи Жанни Кадирової, Євгенії Бєлорусець, Артема Волокітіна, Анни Звягінцевої, Микита Кадана, Миколи Рідного та Сергія Жадана. Описано його як такий, де поєднано емоційну реакцію митців та певні процеси та події, що відбувались в Україні у 2014–2015 р. та як проєкт, який став зрізом тогочасних мистецьких тенденцій, орієнтованих на експерименти в межах комбінації художніх практик із проявленням емоційної складової (переживання автора=емоції глядача=поява оцінки ситуації, що відбувається в Україні). Майже десятирічний перерва між проєктами з України на 56-му та 60-му Венеціанських бієнале став одним із етапів пошуку українським мистецтвом власного «Я» на міжнародному артринку та засвідчив високий рівень емпатії вітчизняних митців.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
