Економічне стимулювання меценатства: зарубіжний досвід та перспективи в Україні
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2024.322890Анотація
Метою статті є дослідити зарубіжний досвід економічного заохочення меценатства у сфері культури та проаналізувати перспективи запровадження заходів з економічного стимулювання меценатської діяльності в Україні. У статті вивчено різноманітні програми податкових пільг для меценатів на прикладі Сполученого Королівства, можливості та проблеми їхнього застосування в Україні. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні таких загальнонаукових методів, як: аналіз, синтез, узагальнення і систематизація, а також на порівняльному, структурно-функціональному методах та міждисциплінарному культурологічному підході до вивчення взаємодії соціокультурних та економічних явищ. Наукова новизна роботи полягає в аналізі зарубіжного досвіду економічного стимулювання меценатства у сфері культури. Вперше в українському науковому полі здійснено детальний розгляд британської моделі економічного стимулювання меценатської діяльності, проаналізовано можливості та проблеми їхнього впровадження в українських реаліях. Висновки. Меценатська підтримка культури в Україні має давні традиції, проте в сучасних умовах меценатська діяльність потребує забезпечення державою додаткових економічних заходів для заохочення колекціонерів підтримувати українську культуру і розвивати місцевий артринок. Країни, які посідають провідну позицію у світовому культурному житті й мають розвинений артринок, такі як Сполучене Королівство, ще з початку ХХ ст. запровадили заходи стимулювання меценатства шляхом надання податкових пільг в обмін на дарування державі культурних цінностей. В Україні можуть бути адаптовані та запроваджені окремі види програм податкових пільг для меценатів, проте такі новації потребують комплексних змін в українському законодавстві.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.