Хореографічні постановки Мирослава Вантуха 1950–1970-х років: традиції і новаторство
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2024.322893Анотація
Метою дослідження є аналіз основних постановок українських народних танців Мирослава Вантуха у 1950–1970-х роках. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході. Було використано такі методи як історичний – для побудови хронології появи хореографічних постановок М. Вантуха, аналітичний метод при розкритті особливостей хореографічних постановок колективу «Юність» та ретроспективний для висвітлення творчої еволюції М. Вантуха як балетмейстера. Наукова новизна дослідження полягає в детальному аналізі хореографічних постановок М. Вантуха у 1950–1970-х роках. Висновки. Аналіз хореографічних постановок Мирослава Вантуха 1950–1970-х роках дозволяє визначити фактори, що впливали на розвиток художніх поглядів балетмейстера. Досвід роботи в ансамблі «Юність» сприяв становленню основних рис хореографії М. Вантуха, а саме синтез класичної та народної хореографії та тандем світової культури з українською автентикою.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.