Струнний інструмент янцинь у концерті «Роздуми про місто» Лю Ханлі

Анотація

Мета публікації – конкретизувати у викладі технічні та виконавські особливості концерту для оркестру народних інструментів та янциня «Роздуми про місто» Лю Ханлі. Методологія дослідження передбачала застосування культурологічного, історичного, компаративного методів, які ґрунтуються на принципах пізнання природи, суспільства та культурно-історичних процесів – з метою відстеження особливостей виникнення та розвитку янциня, а також становлення жанру концерту в китайській музичні культурі. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній традиційний інструмент янцинь розглянуто як феномен китайської культури, що визначає подальший розвиток китайського традиційного інструментального виконавства та формування національної жанрової палітри. Висновки. Узагальнення напрацювань в галузі мистецтвознавства, яке пов’язані з проблемою традиційного музичного інструментарію та інструментального виконавства Китаю, дозволяє стверджувати, що виникнення струнного інструменту янцинь, пов’язаного з ХІV – ХVІІ століттями. І він посідає чільне місце в культурній спадщині Китаю сьогодення. Виконавські можливості янциня аналізуються на прикладі концерту Лю Ханлі «Роздуми про місто», в якому митець передав світобачення стародавнього народу завдяки зображенню музичними засобами його хоробрості, доброти, хоробрості, працьовитості і силу духу у боротьбі з ворогами. Лю Ханлі демонструє у цьому творі синтез європейської музичної мови та національного фольклору, адже прослідковується поєднання виражальних засобів мажоро-мінорної системи та модифікованих зразків народно-пісенної творчості. Отже, національне музичне мистецтво Китаю виступає самобутньою віхою світової культури та заслуговує на подальші наукові розвідки, зважаючи на його багатовікову історію.