Театральні фестивалі під час війни як засіб збереження національної ідентичності

Автор(и)

  • Василь Романчишин

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2025.327869

Ключові слова:

ідентичність, репертуар, театральний фестиваль, українська культура, фестивальний рух

Анотація

Мета дослідження – з’ясувати роль театральних фестивалів під час повномасштабної російсько-української війни в збереженні національної ідентичності. Методологія дослідження передбачає системний підхід з використанням комплексу загальнонаукових і міждисциплінарних методів, зокрема методів аналізу та порівняння для комплексного вивчення сучасного стану, основних тенденцій, перспектив розвитку та здатності українських театральних фестивалів до збереження національної ідентичності. Наукова новизна полягає в осмисленні можливості театральних фестивалів бути одним із засобів збереження української національної ідентичності під час російсько-української війни. Висновки. Аналіз діяльності українських і закордонних фестивалів театрального мистецтва у період 2022–2024 рр. дав змогу виявити, що театральні фестивалі, у яких брали участь українські колективи під час повномасштабної російсько-української війни, стають потужним засобом збереження національної ідентичності завдяки високій духовності, зверненню до українських традицій та актуалізації загальнолюдських цінностей. Також театральні фестивалі завдяки великій кількості сучасного репертуару, де представлені п’єси про події повномасштабної війни, стають засобом інформування інших країн про війну в Україні.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-27

Номер

№ 1 (2025)

Розділ

Культурологія

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.