Естетичний вимір української культури
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2025.327871Ключові слова:
панестетизм, культурологічний вимір, менталітет, бароко, метафораАнотація
Мета статті спрямована на дослідження естетичних засад української культури. Методологія роботи визначається комплексом взаємодоповнюваних методів, принципів загального й спеціального характеру, міждисциплінарний зв'язок яких забезпечує об’єктивність і достовірність результатів дослідження. Наукова новизна. Аргументовано тезу про панестетизм української культури. Обґрунтовано засадничу роль козацького бароко у формуванні естетичного виміру української культури. Стверджено думку про ментальну співзвучність української та європейської світоглядних традицій на ґрунті кордоцентричної «барокової» свідомості. Обґрунтовано особливості української ментальності з огляду на її панестетичні засади. Висновки. Окреслено предметну реальність, сутність та методологічне значення естетичного в сучасному культурологічному дискурсі. Наголошено на особливостях естетичної діяльності через формулу «ненасильницького синтезу». Вказано на специфіку сучасного розуміння культури, суть якої полягає в намаганні схопити тип традиційного, повсякденного буття людей в їх спілкуванні між собою та навколишнім світом. Закцентувано на понятті менталітету як певного «психологічного інструментарію», який синтезує на дорефлексивному рівні традиції, звичаї, вірування певної етнокультурної спільноти в їх «реальному» та «уявному» вимірах. Досліджено панестетичні особливості культури доби українського бароко. Вказано на феномен метафори (емблеми) як конструктивного принципу організації всього людського буття доби бароко з боку його творчості; у зазначений період уява про художність як суто зовнішню предметну властивість творів мистецтва, яка здатна викликати чуттєві враження, не є панівною. На прикладі поетики Миколи Гоголя продемонстровано особливості художнього стилю автора як прояв естетичного у витоках «несистемного синтезу».
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.