Концептуалізація типології культурних проєктів у контексті західних культурологічних досліджень інтердискурсивності
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2025.327933Ключові слова:
соціокультурний проєкт, інтердискурсивність, типологія, постструктуралізм, постмодернАнотація
Мета роботи – продемонструвати складність типологізації культурних проєктів у зв’язку з інтердисурсивним та гібридним характером медійного простору постсучасності. Методологія дослідження. Використано феноменологічний, герменевтичний, історичний, структуралістський, психоаналітичний, постструктуралістський, лаканівський та постлаканівський теоретичні підходи. Наукова новизна. Виокремлено три ключові культурологічні моделі типології соціокультурних проєктів – структуралістська, маркетингова та феноменолого-герменевтична. Висновки. Розкрито культурологічні моделі типології соціокультурних проєктів. Перша є структуралістською та ґрунтується на світоглядному критерії (глобалістичні, мультикультурні, альтерглобалістичні, глокалізаційні проєкти). Друга є маркетинговою та ґрунтується на економічному й медійному критерії упровадження товарно-грошових відносин в інформаційну культуру (проєкти раціонального та проєкти інтуїтивного маркетингу). Третя є феноменолого-герменевтичною та ґрунтується на мистецькому критерії класифікації проєктів на творчі та креативні.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
