Становлення української гітарної школи в контексті розвитку європейського гітарного мистецтва

Анотація

Мета роботи – розкрити основні тенденції розвитку та становлення національних гітарних шкіл країн Європи та України,окреслити деякі загальноісторичні особливості цього процесу в різних країнах, виділити видатних композиторів-гітаристів та педагогів, які зробили вагомий внесок у формування сучасного гітарного мистецтва. Методологія роботи включає в себе принципи систематизації та узагальнення, аналітичний та історичний методи, компаративний метод,що дозволило проаналізувати та систематизувати наявні наукові дослідження означеної проблеми, порівняти та узагальнити процеси становлення,тенденції розвитку та особливості національних гітарних шкіл у країнах Європи та України. Наукова новизна полягає у виявленні та висвітленні специфіки становлення та розвитку національних гітарних шкіл України та країн Європи. Висновки. Українське гітарне виконавство характеризується особливими історичними умовами та яскравою національною специфікою, що на даний момент налічує декілька національних гітарних шкіл (Київська, Харківська, Львівська, Одеська, Чернігівська, Криворізька, Дніпровська), виконавці і педагоги яких запровадили професійні світові виконавські традиції та привнесли в них національний колорит. У всіх національних школах гітара поступово позбавлялася статусу народного інструменту, та переходила у статус концертного академічного інструменту зі сформованими виконавськими вимогами, що призводило до ускладнення репертуару та появи нових творів авангардного характеру. Чітко прослідковується тенденція осмислення гітари як самостійного універсального музичного інструмента. На даний момент гітара має певну сформовану школу у кожній країні Європи та є одним з найбільш розповсюджених та популярних інструментів у світі.