Віртуальні практики створення виконавських образів в естрадному мистецтві
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2025.327996Ключові слова:
виконавський образ, естрадне мистецтво, креативні індустрії, цифрові технології, віртуальний айдол, цифровий аватар, AI-генерований виконавецьАнотація
Мета статті – дослідити особливості репрезентації виконавських образів естрадних співаків у віртуальних практиках музичного мистецтва. Методологія дослідження спирається на міждисциплінарний підхід з огляду на дотичніть заявленої теми до проблем музикознавства, перформативних студіїй та цифрових технологій. Методологія включає музикознавчий аналіз, компаративний метод, дискурсивний та контент-аналіз. Наукова новизна результатів дослідження полягає у розширенні типології складників виконавського образу в естрадному мистецтві та дослідженні віртуальних практик моделювання виконавських образів цифрових аватарів реальних артистів, AI-генерованих виконавців та віртуальних айдолів, що було здійснено вперше. Висновки. Дослідження особливостей репрезентації виконавських образів естрадних співаків у віртуальних практиках музичного мистецтва окреслює необхідність розширення типології складників виконавського образу, що включають музичний, технічний, інтерпретаційний, візуальний, естетичний, психологічний та соціокультурний компоненти. З огляду на високу динаміку трансформацій цифрового середовища і креативних індустрій, спостерігаємо появу у віртуальному середовищі нових репрезентаційних стратегій естрадного мистецтва, що корелюється з моделюванням виконавських образів нового типу – цифрових аватарів реальних артистів, AI-генерованих виконавців та віртуальних айдолів. Аналіз компонентів таких виконавських образів на емпіричних прикладах творчості Hatsune Miku, FN Meka та гурту АВВА, виявляє суттєві відмінності у формуванні віртуальних виконавських образів. Порівняно з їх історичними попередниками (телевізійними та сценічними), механізми побудови віртуальних образів AI-генерованих виконавців та віртуальних айдолів виключають наявність психологічного аспекту, окреслюють модифікації комунікативного компоненту та значні трансформації у репрезентації музичного, технічного, інтерпретаційного, візуального, естетичного та соціокультурного складників.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
