Еволюція алгоритмічних технік у музичних композиціях як передумова інтеграції штучного інтелекту до мистецтва
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2025.328003Ключові слова:
штучний інтелект, автоматизація, генерована музика, історія музики, алгоритмічні моделі, нейронні мережі глибокого навчанняАнотація
Мета статті полягає у вивченні еволюції алгоритмічних технік музичних композицій і технік формалізації музичних структур. Методологія роботи включає аналітичний, структурно-функціональний, узагальнюючий методи дослідження. Наукова новизна. На основі оцінки культурного значення ранніх експериментів з автоматизацією композицій, які набули рис виразності наприкінці XVIII століття, далі – у період появи перших систем музичної алеаторики і внеском видатних представників комп’ютерної музики Макса Метьюза і Лаєрна Хіллера, обґрунтовано еволюційний шлях від алгоритмічних технік музичних композицій, технік формалізації музичних структур до становлення сучасних цифрових технологій. Висновки. Визначено основні етапи формування та еволюції алгоритмічних технік музичних композицій, а також розглянуто процеси формалізації музичних структур у контексті технологічного прогресу. Історія систематичних підходів до створення музики свідчить про поступову зміну принципів композиції: від ізоритмічних технік пізнього Середньовіччя та експериментальних «музичних ігор» епохи Просвітництва до сучасних методів, що використовують цифрові алгоритми та штучний інтелект. Виокремлено ключові етапи еволюції алгоритмічної музики: першоджерельна ідея формалізації музичних структур, яка слугувала основою для подальшого розвитку композиційних технік; експериментальні алгоритми XVIII–XIX століть, що включали стохастичні методи та механічні принципи побудови музичних послідовностей; цифрова революція XX століття з появою комп’ютерної автоматизації стали можливими перші експерименти зі створення музики на основі стохастичних і детермінованих моделей. Усі зазначені елементи здійснили вплив на появу сучасних алгоритмів не лише з імітацією стилю класичних композиторів, а й виникненню автономних музичних композицій з новими підходами до творчості. Обґрунтовано, що алгоритмічні техніки композиції, що зароджувалися століттями, досягли нового якісного рівня завдяки штучному інтелекту.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.