Баянне виконавство у вимірах національної культури: ціннісно-етичні, комунікативні та педагогічні інтерпретаційні сенси

bayan

Анотація

Мета статті – дослідити українське баянне виконавство як культурологічний феномен, виявити його етико-естетичні, комунікативні та педагогічні аспекти. Методологія дослідження. Методологічну основу дослідження становлять міждисциплінарні підходи, зокрема: культурологічний аналіз (для виявлення місця баянного виконавства у системі національної культури); етичний підхід (для розгляду відповідальності виконавця перед авторським текстом та аудиторією) та ін. Наукова новизна. Осмислено баянне виконавство як феномен, що функціонує на перетині культурологічного, етичного, комунікативного та педагогічного вимірів у контексті української музичної традиції. Запропоновано нову інтерпретаційну модель, яка враховує етичну відповідальність виконавця як носія культурного коду. Висновки. Українська баянна виконавська школа – багаторівневий культурний феномен, який поєднує музично-інтерпретаційну традицію, педагогічну спадкоємність та етичну позицію артиста. У цьому контексті баянне виконавство вже не можна зводити лише до техніки чи навіть до інтерпретації тексту –воно виявляється формою художнього висловлювання, яке має екзистенційний і комеморативний вимір. Виконавець-баяніст, особливо в українській традиції, постає не просто як носій професійної майстерності, а як інтерпретатор культурної пам’яті, відповідальний за трансляцію смислів, цінностей та «музичну совість» свого часу. Отже, українська баянна виконавська традиція є не лише предметом музикознавчого аналізу, а й об’єктом культурологічного осмислення. Її збереження, розвиток і осмислення вимагають міждисциплінарного підходу, що поєднує музикознавство, культурологію, етику, герменевтику та педагогіку. Саме в такому поліфонічному контексті виконавець здобуває можливість бути не лише майстром інструмента, а й виразником національного духу. А баянна школа в Україні розуміється не лише як сукупність педагогічних методів, а й як естетико-етична система, в якій музика стає голосом пам’яті, духовної напруги та емоційної комунікації.