Килимова вишивка: культурна спадщина та сучасні інтерпретації
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2025.338974Ключові слова:
культурна спадщина, вишивка, обʼємна вишивка, килимова вишивка, набивна техніка, декоративне мистецтвоАнотація
Мета роботи – дослідження килимової вишивки як важливої складової культурної спадщини, вивчення її історичних витоків та значення в традиційній культурі, а також аналіз сучасних інтерпретацій цього мистецтва у контексті збереження автентичності та адаптації до сучасних реаліЇ. Методологія дослідження полягає в застосуванні низки підходів: аналітичного – для осмислення літератури з теми статті; міждисциплінарного, що дало змогу всебічно вивчити фактологічний матеріал та отримати обґрунтовані висновки; системного з використання цілого спектру методів (семіотичного, культурологічного, історичного, теоретичного узагальнення) – з метою комплексного осягнення заявленої теми та ін. Наукова новизна статті полягає у дослідженні унікального мистецтва килимової вишивки, яке розглядається як важливий елемент культурної спадщини України. Висновки. Автор аналізує важливість килимової вишивки як елементу національної культурної спадщини. Відзначено, що цей вид мистецтва не лише відображає традиційні естетичні і символічні аспекти, але й сприяє збереженню ідентичності та передачі культурних цінностей між поколіннями. Також підкреслюється активний вплив сучасних тенденцій на реінтерпретацію традиційних мотивів, що дозволяє адаптувати килимову вишивку до потреб сучасності, зберігаючи її автентичність; наголошено на необхідності підтримки майстрів і популяризації цього мистецтва в контексті глобалізації та змін культурного простору, забезпечуючи його актуальність у сучасному світі.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.