Акторська майстерність як специфічний інструментарій танцю модерн і постмодерн
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2025.339021Ключові слова:
акторська майстерність, танець модерн, танець постмодерн, імпровізація, кінестетика, виразний рухАнотація
Мета статті – виявити особливості використання акторської майстерності в хореографічному мистецтві крізь призму специфіки танцю модерн і постмодерн. Методологія дослідження. Застосовано метод аналізу та синтезу, типологічний та системний метод, метод компаративного аналізу, метод мистецтвознавчого аналізу, а також метод теоретичного узагальнення. Наукова новизна. Досліджено проблематику використання елементів акторської майстерності в навчальному процесі та процесі постановки вистав у лексиці танцю модерн і постмодерн; розглянуто специфіку майстерності актора як ефективного інструментарію танцюриста в процес пошуку «виразного» руху. Висновки. Дослідження виявило, що акторська підготовка необхідна для навчання танцю, оскільки вона збагачує виразні інструменти тіла танцюриста, підвищує його впевненість та командний дух, а також допомагає глядачам краще розуміти та навіть активно брати участь у видовищі, яким є танцювальна вистава. Акторська майстерність в танці модерн і постмодерн, на відміну від класичного танцю, полягає не стільки в процесі репрезентації певного хореографічного образу, а в свободі імпровізації та експериментів на шляху дослідження філософських і кінестетичних складових мистецтва виразного руху. Таким чином, функція акторської майстерності в танці модерн і постмодерн полягає не у «вираженні» емоцій, а в наданні різноманітних методів їх створення.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.