Варіативність балетмейстерських прийомів у постановці народно-сценічного танцю в контексті специфіки роботи з дитячим хореографічним колективом

Анотація

Мета статті – виявити особливості варіантів використання професійних прийомів постановки народно-сценічного танцю крізь призму специфіки роботи балетмейстера-постановника дитячого хореографічного колективу.   Методологія дослідження. Застосовано метод аналізу та синтезу, типологічний метод, метод порівняльного аналізу, метод теоретичного узагальнення та ін.  Наукова новизна. Досліджено проблематику використання балетмейстерських прийомів в процесі постановки народно-сценічного танцю з дитячим хореографічним колективом; розглянуто особливості постановочно-творчого процесу від зародження ідеї до прем’єрного виступу з урахуванням специфіки роботи балетмейстера з різними віковими групами дітей. Висновки. За результатами дослідження виявлено, що найбільш поширеними балетмейстерськими прийомами у постановці народно-сценічного танцю в дитячому хореографічному колективі є прийом контрасту, акомпанементу, повторення або перетанцьовування, паралелізму, пластичного лейтмотиву, динаміки танцювальної дії, поліфонії, нарощування, контрапункту; ряд поетичних прийомів – комбінування, типізація, перебільшення та применшення, абсолютизація (для насичення хореографічного малюнку яскравими деталями) та ін. Їх вибір та методика використання зумовлена в першу чергу віковим фактором. Для вдалого втілення поставленого балетмейстером завдання кожен учасник дитячого колективу повинен розуміти не лише те, що від нього вимагають (виконання певного набору кроків, рухів та фігур у визначеній послідовності), але й навіщо, тобто робити кожну дію усвідомлено.