Синтез академічних і популярних традицій у музиці ХХІ століття: естетика, технології, рецепція

Анотація

Метою статті є комплексне дослідження процесів синтезу академічних і популярних музичних традицій у культурному просторі ХХІ століття, а також виявлення їх впливу на естетичні, технологічні та рецептивні аспекти сучасного музичного мистецтва. Особлива увага приділяється вивченню трансформації художніх практик під впливом цифрових технологій, зміни парадигм сприйняття музики слухачами та взаємодії різних стилістичних пластів у творчості композиторів і виконавців.  Методологія. Методологічною основою дослідження стали принципи музикознавчого аналізу, системного підходу, а також культурно-історичний і контекстуальний аналіз музичних явищ. Застосовано елементи жанрово-стилістичного аналізу, компаративістики, а також методи інтерпретації музичного тексту в контексті соціокультурних трансформацій. Наукова новизна. Уперше в українському науковому контексті розглядається синтез академічного і популярного як нова форма музичної креативності в умовах глобалізованого медіасередовища. Запропоновано класифікацію моделей естетичної взаємодії між академічними й популярними традиціями та виявлено ключові чинники рецептивної адаптації музичних творів до нових комунікаційних форматів. Висновки. Синтез академічного і популярного в музиці ХХІ століття є не лише проявом постмодерної еклектики, а й важливим фактором еволюції музичної мови. Така взаємодія сприяє розширенню аудиторії академічного мистецтва, формуванню нових жанрових і стилістичних форм, а також інтенсифікує роль слухача як активного інтерпретатора. Цифрові технології, у свою чергу, виступають як каталізатор цих процесів, змінюючи способи продукування, трансляції та сприйняття музичного контенту.