Сучасний джаз як основа нової естрадної естетики

Анотація

Мета статті – виявлення ролі сучасного джазу як провідного чинника у формуванні нової естрадної естетики, яка відображає зміну художніх орієнтирів, стилістичних пріоритетів та засобів музичної виразності в актуальних формах естрадного мистецтва. Методологія дослідження. Міждисциплінарність дослідження проявляється у поєднанні методологічних підходів та аналітичних інструментів з кількох суміжних галузей знань: мистецтвознавства та музикознавства – у аналізі стилістики, форми, гармонійної мови, імпровізаційних прийомів сучасного джазу тощо; культурології – у розгляді сучасного джазу як культурного феномена, носія нових естетичних стратегій. Застосовано комплексний підхід, який включає методи порівняльного аналізу, стилістичного та жанрового узагальнення, історико-культурного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає в спробі концептуалізації сучасного джазу не лише як жанру, а як платформи для переосмислення естетичних засад естрадної творчості в умовах постмодерного культурного простору. Висновки. У XXI столітті джаз трансформувався з елітарного жанру в відкритий стильовий простір, що активно взаємодіє з поп-музикою, електронікою, хіп-хопом, R&B та фольклором. На естраді він став лабораторією для експериментів зі звуком, ритмом і формою. Особливу роль у цьому процесі відіграє ню-джаз – міжжанрове явище, що поєднує складність джазової гармонії з ритмами й естетикою цифрової епохи. Ню-джаз, як один з провідних різновидів сучасного джазу, репрезентує філософію відкритості та імпровізаційності, трансформуючи класичні патерни в електронний контекст. Завдяки ню-джазу джазове мислення проникло в масову культуру – від TikTok до фестивалів, від клубних виступів до телевізійних шоу.На естраді нео-джазові риси стають маркерами нової музичної якості. Застосування джазових технік, таких як складна гармонія, свінгова ритміка та вокальна імпровізація, що, зокрема, свідчить про високу музичну майстерність сучасних виконавців.