Культурологічний вимір модерну
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2025.344210Ключові слова:
модерн, цивільність, культурологічний вимір, гуманізм, раціоналізм, придворна культураАнотація
Мета роботи спрямована на дослідження культурологічних засад модерну. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні історико-логічного підходу для вивчення соціокультурних чинників епохи, генетичного – для з’ясування еволюції ідейних передумов становлення світосприйняття модерну, контекстуально-аналітичного – для виявлення концептуальних маркерів, які уособлюють парадигмальні риси доби модерну. Наукова новизна. Уперше визначено, систематизовано й проаналізовано соціокультурні чинники, які зумовили особливості становлення епохи модерну. Висновки. Окреслено предметну сферу культури як штучного середовища буття людини, створеного специфічною діяльністю людини, яка включає в себе як саму людину, так і світ символічних значень. Вказано, що культура модерну в процесі свого становлення створює передумови для остаточної емансипації людської особистості. Наголошено, що орієнтація на особистість своє чергою підвищує роль і значення раціональної діяльності як способу інтеріоризації загальнозначущих культурних форм у внутрішній світ людини. Вказано на специфіку модернового світосприйняття, засадничі особливості якого втілені у «виключальному гуманізмі», що супроводжувався новим відчуттям «я». Закцентувано на понятті цивільності як дієвості, що охоплювала сфери морального самоконтролю, смаку, вишуканості. Вказано на особливу роль етики неостоїцизму у формуванні світосприйняття людини модерну. На прикладі наукового доробку Норберта Еліаса, продемонстровано особливості ментальності придворної аристократії; подібно до того, як сучасна держава є спадкоємцем абсолютної монархії, так і західноєвропейські «цивілізованість» та раціональність генетично пов’язані з культурою придворного суспільства, з виробленими нею механізмами контролю за афектами й потягами.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
